Заспокоєння дорожнього руху![]() Заспокоєння дорожнього руху — сукупність фізичних інфраструктурних та інших заходів для підвищення безпеки для автомобілістів, пішоходів, велосипедистів та інших учасників дорожнього руху. Це є інструментом боротьби з перевищенням швидкості та іншою небезпечною поведінкою водіїв на вулицях та дорогах.[1] Він спрямований на заохочення безпечнішого та відповідальнішого водіння і потенційно може зменшити транспортні потоки. Міські планувальники та інженери дорожнього руху мають багато стратегій для заспокоєння руху, включаючи звуження доріг, штучні дорожні нерівності та ін. Такі заходи поширені в Європі (особливо в Північній Європі) та Австралії. Заспокоєння дорожнього руху є дослівним перекладом німецького слова Verkehrsberuhigung — вперше цей термін англійською мовою опублікувала у 1985 році Кармен Хасс-Клау.[2] ІсторіяНа початку свого розвитку у Великій Британії в 1930-х роках заспокоєння дорожнього руху ґрунтувалося на ідеї захисту житлових районів від наскрізного руху транспорту. Згодом його почали цінувати за здатність підвищувати безпеку пішоходів і зменшувати рівень шуму та забруднення повітря від дорожнього руху. Протягом більшої частини 20-го століття вулиці проєктували інженери, перед якими стояло завдання забезпечити безперешкодний рух автотранспорту, а не сприяти виконанню інших функцій вулиць. Ініціативи щодо заспокоєння дорожнього руху стали враховувати й інші функції проєктування. Наприклад, було доведено, що автомобільний рух серйозно погіршує соціальні та рекреаційні функції громадських вулиць. Дослідження «Життєздатні вулиці», проведене Дональдом Епплярдом (1981)[3], показало, що мешканці вулиць з легким рухом мали в середньому на три більше друзів і вдвічі більше знайомих, ніж мешканці вулиць з інтенсивним рухом, які в інших відношеннях були схожими за розмірами, доходами тощо. Заходи для заспокоєння рухуДорожні інженери (проєктанти/проєктувальники), обговорюючи питання зниження швидкості руху, посилаються на три «Е» (англ. engineering, (community) education, and (police) enforcement): інженерія, (громадська) освіта та (поліцейське) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Оскільки дослідження з управління дорожнім рухом у житлових районах показали, що мешканці часто грішать перевищенням швидкості у своїх районах, в інструкціях зі зниження швидкості руху (наприклад, у Hass-Klau та ін., 1992[4]) підкреслюється, що найефективніші плани зі зниження швидкості руху включають усі три компоненти — що самі по собі інженерні заходи не дадуть задовільних результатів. Інженерні заходиІнженерні заходи передбачають фізичну зміну планування або зовнішнього вигляду дороги з метою активного або пасивного зниження швидкості руху одним з декількох способів:
Заходи включають облаштування піднятих пішохідних переходів, дорожніх пагорбів, шикан, розширення бордюрів, модальних фільтрів[en] (обмежувачі проїзду окремих типів транспортних засобів), а також схеми ОДР «житлова зона» та «спільний простір» (англ. shared space). Місто Гільден у Німеччині досягло показника 24 % поїздок на двоколісному транспорті, головним чином завдяки заспокоєнню дорожнього руху та використанню зон зі швидкістю 30 км/год.[5] У 1999 році в Нідерландах було вже понад 6000 житлових зон (woonerven), де велосипедисти і пішоходи мають законну перевагу над автомобілями і де застосовується обмеження до «пішохідної швидкості» для моторизованого транспорту[6]. Однак деякі схеми «заспокоєння руху» у Великій Британії та Ірландії, особливо ті, що передбачають обмеження проїзду, розглядаються як вкрай несприятливі, а також як такі, що призводять до загибелі або каліцтв серед велосипедистів та пішоходів[7]. Низка візуальних змін на дорогах заохочує до більш уважного водіння, зниження швидкості, зменшення аварійності та більшої схильності поступатися дорогою пішоходам. Візуальне заспокоєння дорожнього руху включає звуження ширини смуг руху (до 2,75- 3,0 м), дорожню дієту (зменшення кількості смуг), висадку дерев вздовж вулиць, облаштування вуличного паркування, а також розміщення будівель у міському стилі впритул до вулиць. Фізичні пристрої включають дорожні пагорби, «дорожні подушки», «берлінські подушки» та «табло швидкості», розраховані на потрібну швидкість. Такі заходи зазвичай уповільнюють швидкість автомобілів до 16-40 км/год. Більшість таких засобів виготовлені з асфальту або бетону, але гумові засоби заспокоєння дорожнього руху стають ефективною альтернативою, що має низку переваг (швидкий монтаж та демонтаж, нижча вартість, наявність «вмонтованої» розмітки тощо). Заспокоєння дорожнього руху може включати наступні інженерні заходи, згруповані за схожістю методу: ЗвуженняЗвуження смуг руху робить повільнішу швидкість більш природною для водіїв і менш нав'язливою, ніж інші заходи, що обмежують швидкість або вибір маршруту. Заходи зі звуження включають:
Вертикальне відхилення![]() ![]() Це підняття частини дорожнього покриття повинне створювати дискомфорт для водіїв, які рухаються на високих швидкостях. Як висота підняття, так і крутизна впливають на інтенсивність зміщення транспортного засобу. Заходи щодо вертикального відхилення включають:
Горизонтальне відхиленняЗмушує транспортний засіб злегка повертати вбік. До них відносяться:
Досить часто мешканці використовують різноманітні саморобні пристрої, починаючи від фальшивих знаків камер і навіть фальшивих камер контролю швидкості і закінчуючи муляжами поліцейських. Деякі канадські громади встановлюють гнучкі стовпчики посеред вулиці в шкільних зонах. На стовпчиках прикріплені знаки, що вказують на обмеження швидкості до 40 км/год. УкраїнаЗ 1 листопада 2020 року набули чинності національні стандарти ДСТУ 4123:2020 «Безпека дорожнього руху. Засоби заспокоєння руху. Загальні технічні вимоги»[8]. До цього в Україні використовували лише так званий «лежачий поліцейський», а експлуатація всіх інших світових практик інженерами-проєктувальниками автодоріг відбувалася «лише на свій страх і ризик». Нові стандарти визначають вимоги до застосування та облаштування інших засобів заспокоєння дорожнього руху. Основою для нових національних стандартів ДСТУ 4123:2020 стала світова концепція «Vision Zero» у сфері будівництва автодоріг. Загальні вимоги та правила застосування «лежачих поліцейських» були визначені національним стандартом ДСТУ 4123:2006 «Безпека дорожнього руху. Пристрій примусового зниження швидкості дорожньо-транспортної техніки на вулицях і дорогах. Загальні технічні вимоги», який з 1 листопада 2020 року втратив чинність. Див. також
Галерея
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia