Затока Шевченка

46°29′42″ пн. ш. 60°10′40″ сх. д. / 46.49500° пн. ш. 60.17778° сх. д. / 46.49500; 60.17778

Затока Шевченка — найбільша затока Північного Аральського моря, розташована в його західній частині.

1849 року під керівництвом Олексія Бутакова провели першу наукову експедицію з опису Аральського моря, під час дослідження затока отримала ім'я Паскевича, на честь генерал-фельдмаршала Росії Івана Паскевича.

1961 року затоку перейменували на честь українського поета Тараса Григоровича Шевченка.

Найбільша глибина затоки становить 19 м, середня — 7 м.

У межах другої фази проєкту «Регулювання русла річки Сирдар'ї та збереження Північного Аральського моря» (2010—2015 рр.), що передбачає збільшення обсягу Північного Аралу з 27 км³ до 59 км³ і підйом рівня води до 46 м, планують будівництво гідротехнічних об'єктів у затоці Шевченка.^[1]

• Географічні назви світу: Топонімічний словник [Архівовано 18 вересня 2019 у Wayback Machine.]. — М. : АСТ. Поспєлов Є. М. 2001. (рос.)

Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.