Захарій ХмельницькийЗахарій Хмельницький — український козацький полковник, дипломат, військовий та політичний діяч. Молодший родич гетьмана Богдана Хмельницького (відповідно до різних джерел — свояк, племінник або двоюрідний брат).[1] 1648 р. гетьман, після прийому польської делегації, послав до щойно обраного королем Яна Казимира полковника Захарія Хмельницького й католицького священика Андрія Гонцеля Мокрського (колишнього вчителя Б. Хмельницького) з кондиціями, що одночасно були інструкцією про угоду.[2] Вони мали запропонувати Яну Казимиру умови-«кондиції», на яких Український гетьманат визнає його зверхність над собою у випадку обрання:
Окрім того, Ян ІІ Казимир мав би підтвердити привілеї, що перед тим були надані козацтву Владиславом IV. Якщо порівняти ці умови підданства з «лат. privilegia et liberates» Війська Запорозького, окресленими Б. Хмельницьким в листі Владиславу IV на початку червня 1648 р., то можна відмітити існування повтору лише двох пунктів, а саме: про набір 12-тисячного реєстру та підтвердження правового статусу козацтва, надане попередниками короля.[3] Посольство, очевидно, мало успіх, адже вже в статусі короля Ян II Казимир видає універсал до Війська Запорозького про збереження його давніх «лицарських прав». Він погоджувався бути його протектором, а також визначити комісію для обговорення й прийняття рішення щодо інших вимог козацтва. Крім того, король затвердив на гетьманстві Б. Хмельницького та вислав йому свої інсигнії — булаву та корогву з написом «лат. Ioannes Casimirus rex».[4] У лютому 1649 р. королівські посли на чолі з А. Кисилем вручили їх гетьманові. 1648 р. після зняття козацько-татарської облоги м. Львова Б.Хмельницький залишив у місті «для нагляду» Захарія Хмельницького і ще декількох інших козацьких старшин.[5] Наявні свідчення прийому З. Хмельницького міською радою у історичній будівлі львівської Ратуші.[6] Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
