Захоплення Мелільї (1497)

Захоплення Мелільї
Дата: Вересень 1497 року Місце: Мелілья, Марокко Результат: Перемога іспанського флоту
Сторони
Кастильська Корона	Ваттасидський султанат Марокко
Командувачі
Педро Естопіньян	Мухаммад аш-Шейх аль-Махді
Військові сили
5000 піхотинців декілька вершників	незначні

Захоплення Мелільї — захоплення північноафриканського портового міста Мелілья іспанським флотом, надісланим герцогом Медіни-Сідонії (точна участь католицьких королів Фернандо і Ізабелли у цій операції є спірним моментом в історіографії) у вересні 1497 р^[1].

Протягом XV століття міста ваттасидського султанату Фес, розташовані на узбережжі Середземного моря (серед них і Мелілья) занепадали, на відміну від міст, розташованих на узбережжі Атлантики, що зосередили на собі більшу частину економічної діяльності султанату^[2]. До кінця XV століття порт Мелільї, який часто був предметом суперечок між мусульманськими правителями Феса та Тлемсена, був майже занедбаний^[3].

Плани завоювань на протилежному березі Середземного моря виникли у католицьких монархів Іспанії одразу після завоювання ними Гранади в 1492 році. Іспанські капітани Лескано та Лоренцо Зафра відвідали узбережжя Північної Африки, щоб визначити можливі місця для захоплення іспанцями і Мелілья була визначена головним кандидатом^[4]. Однак за умовами Алькасоваського договору 1479 року, Мелілья перебувала в португальській зоні впливу. 1494 року в Тордесільясі, король Португалії Жуан II погодився зробити виняток і дозволив іспанцям спробувати завоювати Мелілью.

Проте, здається, з часом Фернандо і Ізабелла втратили інтерес до завоювання Мелільї. Губернатор іспанської Андалузії Хуан Алонсо де Гусман, третій герцог Медіна-Сидонія, дізнавшись, що королівське подружжя передумало захоплювати Мелілью, вирішив узяти це завдання на себе, отримавши на те королівський дозвіл. Для цього він доручив зброєносцеві Педро Естопіньяну й артилеристові Франциско Раміресу де Мадрид розвідати півострів Трес Фокас.

Згідно з Баррантесом, літописцем герцогського двору, герцог повелів зібрати

п'ять тисяч піхотинців і декілька вершників, і повелів оснастити кораблі, на яких вони вирушали, і завантажити їх борошном, вином, салом, м'ясом, оливковою олією і всіма необхідними запасами; і гарматами, списами, еспінгардами і всіма боєприпасами Оригінальний текст (ісп.) cinco mil ombres de apié e alguna gente a cavallo, e mandó aparejar los navíos en que fuesen, e hizolos cargar de mucha farina, vino, tocino, carne, aceyte e todos los otros mantenimientos necesarios; e de artillería lanças, espingardas e toda monición

І також в ту подорож була узята з собою велика кількість вапна і дерева, щоби відновити місто. І зі всією цією армадою і всіма цими людьми, Педро де Естопіньян, Радник Герцога, по його наказу вирушив з порту Сан Лукар у вересні 1497 року Оригінальний текст (ісп.) E asimismo llevaron en aquel viaje gran cantidad de cal e madera para reedificar la ciudad. E con toda esta Armada e gente, partió Pedro de Estopiñán, Contador del Duque, por su mandato del puerto de San Lucar en el mes de septiembre del año 1497

Герцог Медіни-Сідонії послав на захоплення міста Педро Естопіньяна, який у вересні 1497 року завоював Мелілью практично без бою, оскільки внутрішні конфлікти виснажили місто і захист його був ослаблений^[4]. Мухаммед аш-Шейх, правлячий тоді султан Марокко з династії Ваттасидів відправив загін кавалерії, щоб повернути місто під свій контроль, але напад був відбитий гарматами іспанських кораблів.

У 1509 році були наново визначені межі сфер впливу в Північній Африці між Португалією і Кастилією (Португалія мала більший контроль на атлантичному узбережжі, аж до Сеути, залишаючи середземноморське узбережжя за Кастилією).

На відміну від більшості інших володінь на північноафриканському узбережжі, які були з часом втрачені Іспанською короною, Мелілья продовжує залишатись іспанською дотепер, відноситься до Суверенних територій Іспанії і входить в склад Іспанії на правах автономного міста.

Воєнний заколот, який поклав початок Громадянській війні в Іспанії, почався 17 липня 1936 року в Мелільї.

• Суверенні території Іспанії

• Bravo Nieto, Antonio (1990). La ocupación de Melilla en 1497 y las relaciones entre los Reyes Católicos y el duque de Medina Sidonia. Aldaba. Melilla: Universidad Nacional de Educación a Distancia: 15—38. ISSN 0213-7925. (ісп.)
• Castrillo Márquez, Rafaela (2000). Melilla bajo los Medina Sidonia, a través de la documentación existente en la Biblioteca Real de Madrid. Anaquel de Estudios Árabes. Madrid: Universidad Complutense de Madrid. 11. ISSN 1130-3964. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 6 липня 2021. (ісп.)