Західна армія (Японія)
Західна армія (яп. 西部方面隊), є одною з п'яти активних армій Сухопутних сил самооборони Японії зі штаб-квартирою в таборі Кенгун, Префектура Кумамото. У зоні її відповідальності Кюсю (з 7 префектурами Каґосіма, Кумамото, Міядзакі, Наґасакі, Ойта, Саґа, Фукуока) — третій за величиною острів Японського архіпелагу та Окінави, префектура в регіоні Кюшю. У Західну армію входять дві піхотні дивізії (4-та та 8-ма), п'ять бригад (15-та піхотна, 2-га зенітно-ракетна зі ЗРК «I-Hawk», навчальна, 5-та інженерна, тилового забезпечення), дві групи (артилерійська, армійської авіації), 4 полки (піхотний, зв'язку, постачання і медичний), батальйон військової розвідки. Історія У серпні 2010 року тодішній японський уряд розглядав пропозицію перетворити звичайний полк [чисельності батальйону] з «8-ї дивізії» або «15-ї бригади» на десантний підрозділ «американського типу»,[1] фактично надавши Західній армії батальйон морської піхоти для роботи в непередбачених ситуаціях. Цю пропозицію, схоже, тимчасово відклали або вона опинилась у підвішеному стані. Станом на червень 2013 року в рамках триваючого розширення обороноздатності в зоні відповідальності Західної армії Міністерство оборони розглядали можливість створення спеціального «острівного штурмового підрозділу», роль якого полягала б у відвоюванні віддалених японських островів, які були захоплені іноземною державою.[2] Він поділив би цю місію з уже існуючим «Піхотним полком Західної армії», який зараз переживає розширення особового складу та обладнання (наприклад, збільшення дозволеної чисельності до 680 ефективних осіб і додавання (спочатку 4) AAVP-7A1 до його штатного розкладу. З іншого боку, обладнання для нового підрозділу може включати Тип 16 MCV та LVC[en], обидві з яких були розроблені частково з метою захисту віддаленого острова. У разі підйому новий підрозділ разом із «WAIR» сформує основну частину першої відповіді Західної армії на вороже вторгнення у віддаленіші частини її AOR. На початку вересня 2015 року плани щодо створення нового підрозділу, який тепер іменується «десантно-мобільним підрозділом».[3] були підтверджені. Новий підрозділ має бути створено до кінця фінансового року 2017, а навчальний корпус[en] має бути створено в проміжний період (до кінця 2016 фінансового року). У 2013 році війська піхотного полку Західної армії вирушили з кораблів JS Hyuga та JS Shimokita для десантних навчань у Каліфорнії.[4] 29 березня 2021 року підрозділ радіоелектронної боротьби JGSDF було піднято в таборі Кенгун.[5] Інші подіїЗгідно з поточними планами, Західна армія матиме пріоритет у поставках оновлення на заміну протикорабельного комплексу Тип 88[en] (шість комплектів на сьогоднішній день замовлення [липень 2013]). Тип 12 спочатку буде розгорнуто з 5-м протикорабельним ракетним полком, але в кінцевому підсумку 6-м протикорабельним ракетним полком (деактивований 21 квітня 2011 року).[6]) можуть бути повторно активовані для роботи нових систем. Зауваження: Протикорабельні ракетні полки GSDF також називаються ракетними полками «земля-земля». Організація (натиснути на зображення для збільшення)
Див. такожПримітки
Зовнішні посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
