Збройні сили Саудівської Аравії
Збройні сили Саудівської Аравії — сукупність військ Саудівської Аравії, обов'язком яких є захист свободи, незалежності та територіальної цілісності Королівства. До складу збройних сил Саудівської Аравії входять: сухопутні війська, військово-морські сили, військово-повітряні сили, війська протиповітряної оборони, стратегічні ракетні сили, національна гвардія, війська спеціального призначення.[7] На постійній службі в лавах збройних сил Саудівської Аравії знаходиться ~ 200 000 осіб. Станом на 2005 рік сухопутні війська складалися з 75 000 осіб; військово-повітряні сили включали 18 00 осіб; війська протиповітряної оборони складалися з 16 000 осіб; військово-морські сили — 15,500, в тому числі 3 000 морських піхотинців; національна гвардія — 75 000 осіб.[8] У СВ Саудівської Аравії служить приблизно 70 000 людей. Основне призначення, це захист кордонів, безпека всередині та ззовні країни. Боротьба з небезпекою, яка зважаючи на регіон може виникнути. Озброєння:
Незважаючи на скромні розміри, абсолютно вся техніка нова і сучасна Повітряні силиСаудівська Аравія володіє найсучаснішими ПС серед арабських країн[джерело?]. ПС Саудівської Аравії складається майже з 300 бойових літаків. ПС Саудівської Аравії має найбільшу кількість винищувачів F-15s після ПС США та Японії. Чисельність близько 20 000 солдатів. Озброєння:
Військова промисловістьПереважна більшість військового обладнання Саудівської Аравії імпортується із західного світу.[9] З 1951 по 2006 рік Сполучені Штати продали саудівській армії військової техніки на суму понад 80 мільярдів доларів.[10] У 2013 році військові витрати Саудівської Аравії зросли до 67 мільярдів доларів, обігнавши витрати Великої Британії, Франції та Японії та посівши четверте місце у світі.[11] Велика Британія також є основним постачальником військової техніки до Саудівської Аравії з 1965 року.[12] З 1985 року Велика Британія постачає військові літаки — зокрема, бойові літаки Tornado та Eurofighter Typhoon — та інше обладнання в рамках довгострокової угоди про постачання озброєнь «Аль-Ямама»[en], вартість якої до 2006 року оцінювалася в 43 мільярди фунтів стерлінгів і, як вважається, коштувала ще 40 млрд фунтів стерлінгів.[13] У 2012 році британський оборонний гігант BAE уклав угоду на 1,9 млрд фунтів стерлінгів (3 млрд доларів) на поставку навчально-тренувальних літаків Hawk в Саудівську Аравію.[14] За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, у 2010—2014 роках Саудівська Аравія стала другим за величиною імпортером зброї у світі, придбавши в чотири рази більше основних видів озброєнь, ніж у 2005—2009 роках. Найбільшими складовими імпорту у 2010—2014 роках були 45 бойових літаків із Великої Британії, 38 бойових вертольотів із США, чотири літаки-заправники з Іспанії та понад 600 броньованих машин з Канади. Саудівська Аравія отримала 41 % британського експорту озброєнь у 2010-14 роках.[15] Тільки у 2015 році Франція дозволила продати зброю Саудівській Аравії на 18 мільярдів доларів.[16] Угода з Саудівською Аравією на суму 15 мільярдів доларів вважається найбільшою в історії Канади.[17] У 2016 році Європейський парламент вирішив тимчасово запровадити ембарго на постачання зброї до Саудівської Аравії через страждання цивільного населення Ємену від конфлікту з Саудівською Аравією.[18] У 2017 році Саудівська Аравія підписала угоду про постачання озброєнь зі США на суму 110 мільярдів доларів. Саудівська Аравія є найбільшим покупцем зброї у Великій Британії: з моменту початку очолюваної Саудівською Аравією кампанії в Ємені вона придбала зброї на суму понад 4,6 мільярда фунтів стерлінгів. Згідно зі звітом Міністерства міжнародних справ Канади, у 2019 році Саудівській Аравії було продано рекордну кількість військової техніки, незважаючи на погану ситуацію з правами людини в цій країні.[19] Після вбивства Джамаля Хашоггі 25 жовтня 2018 року Європейський парламент ухвалив необов'язкову до виконання резолюцію, яка закликала країни ЄС запровадити загальноєвропейське ембарго на постачання зброї до Саудівської Аравії.[20] Німеччина стала першим західним урядом, який призупинив майбутні збройні угоди з королівством після того, як Ангела Меркель заявила, що «експорт зброї не може здійснюватися в нинішніх умовах».[21] Бойова машина піхоти Al-Fahd і бронетранспортер Al-Faris 8–400, що використовуються саудівськими сухопутними військами, були виготовлені компанією Abdallah Al Faris Company for Heavy Industries, розташованою в Даммамі. Крім того, бронемашини Al-Kaser і Al-Mansour, а також бронетранспортер MRAP Al-Masmak, який має дуже високий рівень захисту, виготовлені в Саудівській Аравії.[22][23] Ashibl 1 і Ashibl 2 — бронемашини саудівського виробництва, що використовуються Королівськими сухопутними військами Саудівської Аравії та елітним підрозділом спеціальних операцій королівства — 85-м батальйоном. Саудівська Аравія також презентувала нову броньовану машину Tuwaiq MRAP.[24] Saudi Arabian Military Industries підписала Меморандум про взаєморозуміння з Рособоронекспортом щодо виробництва в країні протитанкового керованого ракетного комплексу 9M133 Корнет-EM, перспективної реактивної системи залпового вогню ТОС-1A, автоматичних станкових гранатометів АГС-30 з гранатами та автомата Калашникова АК-103.[25] Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
