Збігнєв Рашевський

Збігнєв Рашевський
Збігнєв Рашевський
Zbigniew Raszewski
Народився	5 квітня 1925; Познань, Польська Республіка
Помер	7 серпня 1992 (67 років); Варшава, Польща
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Польща
Діяльність	історик, викладач університету
Alma mater	Університет імені Адама Міцкевича у Познані
Галузь	Театрознавство, Польська література
Заклад	Театральна академія імені Александра Зельверовича; Польська академія наук; Університет імені Адама Міцкевича у Познані
Аспіранти, докторанти	Lidia Kuchtównad
Членство	ПЕН-клуб
Відомий завдяки:	Історик польського театру, письменник, редактор журналу «Pamiętnik Teatralny»
Діти	Magdalena Raszewskad
Нагороди
	Збігнєв Рашевський у Вікісховищі

Збігнєв Рашевський (пол. Zbigniew Raszewski; 5 квітня 1925, Познань — 7 серпня 1992, Варшава) — польський історик театру, літературознавець, педагог і письменник. Один із найвизначніших дослідників історії польського театру XX століття.

Біографія

Народився в родині військового — офіцера Польської армії Яна Рашевського (загинув 1940 року) та Валерії (уродженої Лазаревич). Мав брата Януша і сестру Барбару.

У 1930 році родина переїхала до Бидгоща, де Збігнєв навчався у гімназії імені маршала Едварда Ридз-Смігли, паралельно відвідуючи Муніципальну консерваторію та беручи активну участь у скаутському русі.

Під час німецької окупації працював на ливарному заводі, де спробував організувати підпільний скаутський загін. У 1940 році його заарештувало гестапо, він перебував у в’язниці до лютого 1941 року. Після звільнення працював на кондитерській фабриці «Лукуллус».

У 1945 році склав іспити зрілості в гімназії імені Коперника в Бидгощі. Протягом 1945–1949 років вивчав польську філологію в Познанському університеті, де здобув ступінь магістра філософії. У 1951 році захистив докторську дисертацію на тему «Драматична творчість Габріели Запольської».

Після навчання працював у Познанському університеті, а з 1953 року — в Інституті мистецтва Польської академії наук у Варшаві. Також був професором Театральної академії імені А. Зельверовича. Упродовж багатьох років редагував науковий журнал «Pamiętnik Teatralny».

Творчість

Рашевський є автором численних праць з історії польського театру, есеїв, мемуарів і біографій. Його щоденникові записи й автобіографічна книга Pamiętnik gapia. Bydgoszcz, jaką pamiętam z lat 1930–1945 стали важливим джерелом для вивчення польсько-німецьких відносин у довоєнній Бидгощі.

Вибрані праці

Z tradycji teatralnych Pomorza, Wielkopolski i Śląska (1955)
Teatr ogromny (1961)
Staromodne i modne (1963)
Bogusławski (1972)
Krótka historia teatru polskiego (1977)
Teatr w świecie widowisk
Mój świat
Sprawdzian czarodzieja i inne szkice o teatrze
Listy do Małgorzaty Musierowicz
Słownik biograficzny teatru polskiego (1973)
Dziennik (у кількох томах, 1965–1992)

Громадська діяльність

Член Польського ПЕН-клубу з 1977 року
Почесний президент Польського товариства істориків театру з 1990 року

Нагороди

Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі (1964)
Золотий Хрест Заслуги (1955)
Бронзовий Хрест Заслуги з мечами (1944)
Хрест Армії Крайової (1987)
Знак 1000-ліття Польської держави (1967)

Відзнаки та премії

Премія ім. Леона Шиллера за театрознавство (1958)
Премія ПЕН-клубу ім. Мечислава Богдана Лепецького за книгу *Bogusławski* (1973)
Наукова премія ім. Александра Брюкнера ПАН (1973)
Премія Фонду Альфреда Юржиковського в Нью-Йорку (1975)
Премія ректора Варшавської театральної школи (1978)
Премія «Літературний м’ясник» (1978)
Премія Прем’єр-міністра І ступеня (1979)
Державна премія ІІ ступеня (1980)
Премія Міністра культури за освітню діяльність (1981)
Премія Польської академії наук за наукові досягнення (1990)
Премія ім. Станіслава Ігнація Віткевича — «Театральна книга року» (1991)

Вшанування памʼяті

1 липня 2003 року у Варшаві було створено Театральний інститут імені Збігнєва Рашевського, який названо на його честь. Його відкрив перший директор інституту — Мацей Новак. Почесним гостем на відкритті був актор Густав Голоубек.

У 1993 році було знято документальний фільм про життя Рашевського під назвою «Profesor».