Звуковий тиск
Звукови́й тиск — змінний тиск у середовищі, зумовлений поширенням у ньому звукових хвиль. Звуковий тиск прийнято розуміти в двох значеннях: - Миттєвий звуковий тиск оцінюється силою дії звукової хвилі на одиницю площі, та виражений у ньютонах на квадратний метр (1 Н/м²), або Паскалях (Па); - Діючий звуковий тиск — середньо-квадратичне значення миттєвого звукового тиску за деякий період часу . Діючий звуковий тиск є вагомою характеристикою періодичних сигналів, та використовується як узагальнена характеристика звукового тиску для визначення інтенсивності звуку та рівня звукового тиску:
Наприклад, якщо миттєвий звуковий тиск виражено періодичною функцією: , тоді, враховуючи що , маємо: Інтенсивність звуку визначається за формулою: , де Z — акустичний опір середовища в якому поширюється звук Па·с/м. Рівень звукового тиску Оскільки вухо людини має логарифмічну характеристику реакції на звук, в акустиці часто застосовують вимірювання звукового тиску логарифмічною шкалою у децибелах. Ця шкала називається рівнем звукового тиску, за точку відліку цієї шкали приймається найтихіший звук, який може сприйняти вухо людини при частоті 1 кГц, тобто — Н/м². Співвідношення між двома шкалами визначається наступною формулою:
Діючий звуковий тиск також пов'язаний залежністю:
Ефекти́вний звукови́й тиск — середня ефективна величина миттєвого звукового тиску у певній точці за повний період. Вимірюється у барах[1]. ПрикладиНижче приводяться значення діючого звукового тиску та рівня звукового тиску для різних джерел звуку:
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia