Зелений Гай (Чортківський район)
    Зеле́ний Гай — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району. До 1950 — Жежава. До 2020 року адміністративний центр Зеленогайської сільської ради, якій було підпорядковане село Печорна. У зв'язку з переселенням жителів до Зеленого Гаю хутір Берег виключений із облікових даних. Населення — 595 осіб (2003). ІсторіяАрхеологічні дослідженняПоблизу Зеленого Гаю виявлені археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, комарівсько-тшинецької культур, ранньої залізної доби, культури Гава-Голігради, західно-подільської групи скіфського часу, липицької, празької та давньоруської культур. Поселення липицької культури І – ІІ століть нашої ери в центрі села, на південному схилі плато лівого берега Дністра, на віддалі 1,5 кілометра від ріки. Досліджувалося в 1966 році В.Д.Бараном. Виявлено два житла та яму, знайдено ліпну та гончарну кераміку, уламок жорнового каменя, пряслиця. Давньослов’янське поселення розміщене в центрі села, на південному пологому березі високого плато (лівий берег ріки Дністер) на віддалі 1,5 кілометрів від ріки. Дослідження провів В.Д.Баран у 1966 – 1967 роках. Давньоруський курганний могильник у лісі, неподалік від підплитового могильника, що на березі Дністра. Складався із 45 курганів. Відкрив в 1909 році К.Гадачек, розкопав 4 кургани. В 1931 році Т.Сулімірський розкопав ще два кургани[1]. Виявлене поселення Празько-Корчакської археологічної культури датуться 5 століттям[2] і вважається одним із перших слов'янських поселень на Тернопільщині[3]. Період Речі ПосполитоїПерша писемна згадка — 1578[4]. Є припущення, що на землях Зеленого Гаю існували поселення Пожарниця та Соколів, які 1241 знищили монголо-татари. Населений пункт заснований на землях села Блашківці (відоме від 1414), яке припинило існування у II половині 18 століття. Згадується село Блашківці (Blaszkowcze) 11 травня 1469 року в книгах галицького суду [5]. В реєстрі від 1530 р. (c. 165)[6] стосовно с. Блашківці (Blaskovcze), яке належало Червоногородському повіту Подільської землі, вказано: "fuger. ad Valachiam - Dni cap."[itanei] (перейшло від Волощини (Молдавії)). - Згідно карти Г.-Л. де Боплана (серед. 17 ст.), це село (Blakowce) розташовувалось над самим Дністром, нижче уступу його каньйону. Жежава (в Боплана - Gegewa) позначена вже вище крутого берега долини Дністра, на його сучасному місці. Таким чином, Блашківці і Жежева були окремими, поряд розташованими селами. Жежева на карті фон Міга (80-ті рр. 18 ст.) передана двома назвами: Zezeba i Zezaba (на північному і південному листах відповідно). На карті 2-го австрійського знімання (кін. 50-х рр. 19 ст.) вже значиться подібна до сучасної назва - Zezawa. Від Жежеви на захід до Дністра йде давній шлях (тепер - звичайна польова дорога), який вів до поромної переправи через Дністер до с. Городниця. Ця переправа функціонувала більше трьох століть, хоч конкретне її місцерозташування змінювалось. Біля переправи, з боку Жежави, в 19 ст. існував хутір Береговий. Старенька церква Святої Параскеви (1784 р.) припливла Дністром під час повені[7]. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади[8]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[9]. Міжвоєнний періодДіяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», кооператива. Пам'ятки
Пам'ятки природиНа території населеного пункту є пам'ятка природи Жежавський державний ботанічний заказник і пам'ятки природи й археології печери Татарка та Лисяча Нора. Пам'ятникиПам'ятники:
Встановлено пам'ятні хрести:
Насипана символічна могила Борцям за волю України (1993).
щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва у селі Зеленому Гаю Тернопільської области України. Встановлений 1990 р. Скульптор — С. Бродовий. Скульптура — бетон. Скульптура — 1,5 м.[10][11] Соціальна сфераДіють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП. Відомі людиНародилися
Примітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
