Ще на початку XX століття склад зеленого салату обмежувався латуком і олією, нині в класичному зеленому салаті можуть бути ароматичні городні трави[4] і сирі овочі та фрукти зазвичай зеленого кольору[1]. Зелені салати зустрічаються у багатьох кухнях світу, у європейських кухнях вибір основного продукту зеленого салату часто визначає національний колорит[4].
Варіації
Зелений салат часто доповнюють вареним яйцем, заправляють сметаною[5]. Такі варіації відносять до раціонального харчування[6]. Салат можуть подавати до святкового столу[7].
Солити салати рекомендують перед самою подачею, бо якщо посолити їх заздалегідь, овочі виділять багато соку. Промита зелена цибуля швидко псується, тому мити її рекомендують безпосередньо перед вживанням.[8]
Примітки
↑ абSinclair C. G. green salad // Dictionary of Food: International Food and Cooking Terms from A to Z. — Second Edition. — London: A & C Black[англ.]*, 2004. — P. 259. — 632 p. — ISBN 978-1-4081-0218-3.
↑Ковалёв Н. И., Усов В. В. Зелёные салаты // Кухня, полная чудес. — Екатеринбург: Сред.-Урал. кн. изд-во, 1992. — С. 19—20. — 256 с. — 65 000 экз. — ISBN 5-7529-0482-Х.
↑Erhard Gorys. Kopfsalat // Das neue Küchenlexikon. Von Aachener Printen bis Zwischenrippenstück. — München: Deutscher Taschenbuch Verlag, 1997. — S. 285. — 599 S. — ISBN 3-423-36008-9.
↑ абУсов В. В. Салаты из листовых овощей // Основы кулинарного мастерства: искусство приготовления закусок и основных блюд / Владимир Усов, Лидия Усова. — М.: Эксмо, 2017. — С. 91—97. — 384 с. — (Кулинарное искусство. От профессионалов). — ISBN 978-5-699-80934-9.
↑Зелений салат // Українські страви / Георгієвський М.І., Шемякінський О.С., Вищепан О.Г., Гордін Б.Л., Мельман М.Є., Хименко І.С. — Третє видання. — Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960. — С. 46-47.
