Земгальська дивізія

Земгальська дивізія (4. Zemgales kājnieku divīzija) — бойове з'єднання Латвійської армії. Сформована на початку 1920 і була четвертою за часом формування. Назва на честь Семигалії (Земгале) — історичної області у Латвії.

Штаб дивізії сформований на основі штабу Нижньокурземського військового округу, яким командував полковник Оскарс Данкерс.

До складу дивізії увійшли 10-й Айзпутський, 11-й Добельський і 12-й Бауський піхотні полки, Земгалський артилерійський і 1-й кавалерійський полки.

Наприкінці травня 1920 дивізії виведені на російсько-латвійську демаркаційну лінію, зайнявши південну ділянку фронту від Освейського озера до річки Даугави.

Під час російсько-польської війни частини дивізії поширили контроль на південь від Даугави, на територію на південь від міста Даугавпілс — землі, на які претендувала Польща.

Під час польсько-литовської війни (жовтень 1920) частини дивізії (12-й Бауський піхотний полк) зайняли частину Ілукстського повіту, зайнятого литовцями. З 1921 дивізія дислокувалася в Даугавпілсі.

1940, після російської окупації Латвії, національна армія перетворена на 24-й стрілецький корпус РККА СССР. 183-тя стрілецька дивізія СССР створена із Земгальської і Латгальської дивізій колишньої Латвійської армії.

• Полковник Оскарс Данкерс, з січня 1920 по січень 1932 р.
• Генерал Мартіньш Хартманіс, з січня 1932 по лютий 1933 р.
• Генерал Рудольф Бангерський, з лютого 1933 по жовтень 1936 р.
• Генерал Жаніс Бах, з жовтня 1936 до 1940 р.

• Zemgales divīzija