Злоякісний нейролептичний синдром

Злоякісний нейролептичний синдром (ЗМС) — рідкісна, небезпечна для життя, ідіосинкразійна реакція організму на нейролептичні лікарські засоби. Його симптомами є гарячка, негнучкість м'язів, зміни психіки та вегетативна дисфункція. ЗМС часто виникає невдовзі після початку курсу нейролептику або після підвищення його дози.^[1]

Симптоми

Першим проявом злоякісного нейролептичного синдрому найчастіше стає м'язова ригідність, до якої надалі приєднуються гарячка та вегетативна нестабільність із нестійким рівнем свідомості. На відміну від дорослих, в дітей і підлітків частіше спостерігається дистонія та рідше тремор.

Під час об'єктивного огляду знаходять такі симптоми, що свідчать про вегетативну дисрегуляцію:

Гарячка (температура >38 °C)
Діафорез
Сіалорея
Тахікардія
Тахіпное, дихальний дистрес (31 % випадків)
Підвищений або лабільний артеріальний тиск
Гіпоксемія (за даними пульсоксиметра)
Нетримання

Ускладнення

Серед ускладнень злоякісного нейролептичного синдрому виділяють зневоднення (через недостатнє пиття), гостру ниркову недостатність (через рабдоміоліз) та тромбоз глибоких вен (ТГВ) і тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА) (через м'язову ригідність та іммобілізацію).

Відняття антипсихотичних препаратів може спричинити ускладнення, пов'язані з неконтрольованим психозом. Оскільки більшість пацієнтів приймають антипсихотичні препарати для лікування важких і тривалих психотичних розладів, то існує висока ймовірність рецедиву симптомів при віднятті антипсихотиків.

Інші можливі ускладнення злоякісного нейролептичного синдрому:

рабдоміоліз
ниркова недостаність
серцеві аритмії та колапс
аспіраційна пневмонія
дихальна недостатність
судоми
ТЕЛА та ТГВ
печінкова недостатність
ДВЗ-синдром
декоменсація психічної хвороби після відняття нейролептиків

Прогноз

Прогноз у хворих із злоякісним нейролептичним синдромом залежить від того, наскільки швидко буде надано необхідну допомогу, та від того, чи розвинулись ускладнення.^[2] За відсутності рабдоміолізу, ниркової недостатності й аспіраційної пневмонії, та за адекватної симптоматичної терапії — прогноз сприятливий.^[3]

Якщо ЗНС розвинувся після орального прийому препарату, прояви синдрому можуть тривати 7—10 днів після відняття; в разі прийняття депонованого нейролептику (наприклад, флуфеназину) — до місяця.^[2]

Смертність при злоякісному нейролептичному синдромі оцінюють в 5—11,6 % (колись 20—30 %). У разі розвитку ниркової недостатності, смертність зростає до приблизно 50 %.^[2]

У хворих, в яких вже розвивався ЗНС, є ризик рецидивів, особливо коли той ж антипсихотичний препарат поновлюють невдовзі після зникнення проявів синдрому. Утім, більшість хворих здатні толерувати інші антипсихотики, що важливо для підтримування достатнього функціонального статусу особи.^[2]