Зникнення Фредеріка Валентіча

Зникнення Фредеріка Валентіча
Передбачуваний маршрут польоту Валентіча
Загальні відомості
Дата	21 жовтня 1978
Час	19:12 AEDT
Характер	Зникнення
Причина	Невідома
Місце	Мельбурн
Країна	Австралія
Координати	38°51′30″ пд. ш. 143°30′48″ сх. д. / 38.85833° пд. ш. 143.51333° сх. д. / -38.85833; 143.51333
Повітряне судно
Модель	Cessna 182L
Бортовий номер	VH-DSJ
Рейс	Приватний
Пункт вильоту	Аеропорт Мураббін
Пункт призначення	Острів Кінг
Екіпаж	1 — Фредерік Валентіч
Загинуло	1
Місце події на карті
Зникнення Фредеріка Валентіча у Вікісховищі

Зни́кнення Фредері́ка Вале́нтіча — подія, що відбулася 21 жовтня 1978 року і пов'язана з нез'ясовним зникненням дев'ятнадцятирічного пілота літака Cessna 182L під час його польоту над Бассовою протокою в Австралії. Вважається одним з найбільш добре вивчених і документованих загадкових інцидентів такого роду.

Фредерік Валентіч народився 9 червня 1958 року в Мельбурні. Він жив в будинку з батьками та трьома братами і сестрами в Ейвондейл Хайтс, передмісті Мельбурна, й під час зникнення був помічником в магазині розпродажу військового надлишку в Моонее Пондс. Фредерік вчився у вищій школі Keilor Heights в східному Кейлорі аж до 10 років, пізніше продовжив навчання в приватному коледжі.

Він двічі йшов на службу у ВПС Австралії, але не був прийнятий через брак освітньої кваліфікації. Вирішивши зробити кар'єру в авіації, став членом Air Training Corps^[en]. Отримав ліцензію пілота-стажера 24 лютого 1977 року, а власне ліцензію пілота — у вересні. Валентіч навчався неповний робочий день, щоб стати комерційним пілотом, але мав погані досягнення для цього. Провалив два з п'яти екзаменаційних предметів для комерційної ліцензії, наступного місяця провалив ще три. Був учасником кількох інцидентів, залетівши в зону, контрольовану Сіднеєм, за що отримав попередження, і двічі навмисно залітав у хмари.

За словами Гвідо Валентіча, батька Фредеріка, сам Фредерік захоплювався уфологією й вірив у «прихід НЛО». На момент свого зникнення Валентіч був пілотом 4-го класу зі 150 годинами льотної практики.

Перед своїм останнім польотом він сказав членам своєї сім'ї, своїй дівчині та іншим знайомим, що збирається летіти на острів Кінг і взяти там вантаж лангустів (при цьому офіційно мета польоту була заявлена як «взяти пасажирів на острові і повернутися з ними в Мураббін»). Після його зникнення з'ясувалося, що на острові взагалі не було потенційних пасажирів до Мураббіна, і вантаж лангустів там також ніхто не замовляв.

Літак був дозаправлений і готовий до польоту о 18:10, пізніше, о 18:19, покинув аеропорт Мураббін. Маршрут становив приблизно 235 кілометрів до острова Кінг. Погодні умови були чудовими, сонячно, легкий вітер. Захід сонця очікували тільки о 19:18. Приблизний час прибуття на острів — 19:33. На борту літака було чотири рятувальних жилети й радіомаяк, а сам літак у разі падіння в море міг залишатися на плаву щонайменше кілька хвилин. О 19:00 Фредерік відзвітував мису Отвей. Наступна передача почалася о 19:06:14 з повідомлення про невідомий літак. Закінчилася останнім висловом Фредеріка «Це не літак!» о 19:12:45.

Тривога була піднята відразу ж після того, як зв'язок з літаком перервався о 19:12. Після того, як Валентіч не прибув в аеропорт Кінг-Айленд в призначений час, були розпочаті пошукові роботи як в повітрі, так і на морі, які тривали до 25 жовтня. Неподалік від передбачуваного місця інциденту була знайдена масляна пляма на воді. Втім, аналізи показали, що вона не була авіаційним паливом. Ніяких залишків літака й Валентіча так і не було знайдено.

Довідка: Наступний текст є перекладом оригінального документу з яким ви можете ознайомиться по даними посиланнями: підсумковий звіт департаменту розшуку повітряного транспорту стр. 1, стр.2, стр.3. Для полегшення сприйняття тексту також були додані незначні правки. VH-DSJ розшифровується як Vehicle Heading-Delta Sierra Juliett, де DSJ позивний Фредеріка, а FSU — Flight Serveces Unit, служба керування польоту в Мельбурні.

Зовнішні відеофайли
The Last few Seconds of (Frederick Valentich radio transmission)
	https://www.facebook.com/AUFOA/videos/10202181676648743

Найбільш загадковим в цих перемовах були останні 17 секунд, коли були чутні «звуки скреготу металу». За деякими свідченнями, це може бути звук НЛО, що поглинав літак Фредеріка Валентіча. При уповільненні та очищенні звукозапису, за ствердженнями A.U.F.O.A, можна почути людський голос, можливо Фредеріка, що каже «Мельбурн». За поясненнями A.U.F.O.A, такий звук можна отримати при зануренні мікрофону у воду.

Одна з копій запису переговорів Валентіча з диспетчером УПР Стівом Робі була направлена в RMIT, інша — незалежному досліднику Полу Норману, який потім переслав її в США доктору Річарду Хейнсу, професору університету штату Каліфорнія в Сан-Хосе і колишньому досліднику в NASA ARC. Згідно Хейнса, останні 17 секунд запису складалися з 36 сплесків шуму з досить чітко помітними межами початку і кінця, але без будь-яких помітних закономірностей за часом або частотою. Походження шуму так і залишилося нез'ясованим.

Двотижневе розслідування інциденту не змогло встановити його причини та точні обставини трагедії, але було встановлено, що інцидент «виявився фатальним для Валентіча». Розшифровки переговорів Валентіча з диспетчером були опубліковані 27 квітня 1982 року. Всі матеріали справи (315 сторінок + 217 сторінок звітів від пошуково-рятувальних груп на морі) були відкриті для вільного доступу в 2012 році.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2021)