Зноско-Боровський Євген Олександрович

Зноско-Боровський Євген Олександрович
Зноско-Боровський Євген Олександрович
Оригінал імені	фр. Eugène Znosko-Borovsky
Народження	16 серпня 1884 ; Павловськ, Царськосільский повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Смерть	30 грудня 1954 (70 років) ; Брі-су-Форж
Поховання	Сент-Женев'єв-де-Буа
Рейтинг ФІДЕ	Немає даних
Нагороди та відзнаки

Євген Олександрович Зноско-Боровський (28 серпня 1884, Павловськ, Санкт-Петербурзька губернія, Росія — 30 грудня 1954, Париж) — російський шахіст, шаховий теоретик і літератор; драматург, критик.

Життєпис

Закінчив Олександрівський ліцей, а потім філологічний факультет Петроградського університету.

1904 року вирушив добровольцем на Російсько-японську війну. За відзнаки в боях його нагородили георгіївським хрестом.

У 1909-1912 роках — співробітник журналу «Аполлон», у якому друкує театральні рецензії, хроніку літературного життя. 1909 року знайомиться зі Всеволодом Меєргольдом. Першу п'єсу («Крейсер „Алмаз“», 1910) помітили критики, які відзначили вплив Моріса Метерлінка. Комедію «Звернений принц» поставив Меєргольд 1910 року в театрі «Дім інтермедій». Зноско-Боровський був секундантом Миколи Гумільова на дуелі з Максиміліаном Волошиним у листопаді 1909 року.

Редактор шахових відділів низки газет і журналів («Новий час», «Нива» та інших), збірок «IV Всеросійський шаховий турнір» (1907) і «Міжнародний шаховий конгрес пам'яті М. Чигоріна» (1910). Єдиний з російських майстрів, виграв партію у Хосе Рауля Капабланки під час його гастролей Росією (1913).

1914 року пішов добровольцем на Першу світову війну. Службу проходив у 176-му піхотному Переволоченському полку в чині прапорщика. Тому ж року дістав поранення в бою, перебував на лікуванні в лазареті Олександрівської громади в Петрограді^[5]. За заслуги його нагородили орденом Святого Станіслава 3 ступеня з мечами і бантом ВП від 14.02.1915 р.

Під час Громадянської війни жив у Ростові-на-Дону, співпрацював у виданнях Добровольчої армії і місцевій театральній періодиці.

Від 1920 року у Франції. В емігрантській пресі опублікував низку статей про театр та російську поезію (про Блока, Волошина, Ахматову), рецензії на книги віршів Марини Цвєтаєвої, Владислава Ходасевича, Євгена Шкляра та інших поетів.

Праці Зноско-Боровського з шахів присвячені проблемам міттельшпіля і ендшпіля, характеристиці видатних шахістів. Його творчість як шахового літератора високо оцінював Набоков.

Похований на кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа в Парижі.

Родина

Дружина — Марія Василівна Зноско-Боровська (уроджена Нерпіна, сценічне ім'я Філаретова-Багрова; 1882-1946), актриса.
- Син — Кирило Євгенович Зноско-Боровський (1912-1966), письменник (псевдонім Едмон Карі), активний діяч Французької Комуністичної Партії.
Сестра — Надія Олександрівна, актриса, була одружена з письменником Сергієм Ауслендером.
Брат — Сергій Олександрович (1879-1911), шахіст I категорії та шаховий організатор.

Спортивні результати

Рік	Місто	Турнір	+	−	=	Результат	Місце
1902	Петербург	Турнір найсильніших петербурзьких шахістів
1903	Петербург	Турнір найсильніших петербурзьких шахістів					1
	Київ	Всеросійський турнір	9	6	4	11 з 19^[6]	6—7
1904	Петербург	Матч з Еммануїлом Шіфферсом	1	2	1	1½ : 2½
1905 / 1906	Петербург	Всеросійський турнір	10	3	3	11½ з 16^[7]	4
1906	Остенде	Міжнародний турнір (1-ше коло) (2-ге коло) (3-тє коло) (4-те коло)	5 1 2 1	2 1 2 2	2 4 0 0	6 з 9 3 з 6 2 з 4 1 з 3	^[8]
	Нюрнберг	15-й Конгрес Німецького шахового союзу	5	6	5	7½ з 16	9—11
	Петербург	Турнір петербурзьких шахістів	2	10	0	2 з 12	4^[9]^[10]
1906 / 1907	Петербург	Турнір найсильніших петербурзьких шахістів					1
1907	Лодзь	Всеросійський турнір	6	3	3	7½ з 12	3—4^[11]
	Остенде	Міжнародний турнір	9	7	12	15 з 28^[12]	12—14
1909	Петербург	Турнір пам'яті Михайла Чигоріна	3	11	4	5 з 18	19^[13]
1911	Петербург	Турнір найсильніших петербурзьких шахістів					1
		Матч Петербург — Москва (проти Олександра Алехіна)	0	0	1	½ з 1
1912		Матч Москва — Петербург (проти Алехіна)	0	0	1	½ з 1
1913	Петербург	Показові партії з Хосе Раулем Капабланкою	1	1	0	1 з 2^[14]
	Петербург	Турнір за участю Олдржиха Дураса	0	1	2	1 з 3	4^[15]
1913 / 1914	Петербург	Всеросійський турнір майстрів	8	5	4	10 з 17	6—7^[16]
1922	Лондон	Міжнародний турнір	4	9	2	5 з 15	12—13^[17]
1923	Схевенінген	Міжнародний турнір	5	4	1	5½ з 10	8—9^[18]
1924	Вестон-сьюпер-Мер	Міжнародний турнір	6	2	1	6½ з 9	3^[19]
1925	Париж	Міжнародний турнір				4 з 8	3—4^[20]^[21]
1926	Единбург	Міжнародний турнір
	Бірмінгем	Міжнародний турнір	2	2	1	2½ з 5	2—3^[20]
	Скарборо	Міжнародний турнір (група B)	2	1	3	3½ з 6	3—4^[22]
	Будапешт	Міжнародний турнір	3	9	3	4½ з 15	16^[23]
1927	Париж	Чемпіонат Парижа
	Танбридж-Веллс	Міжнародний турнір	1	4	2	2 з 7	8^[24]
1928	Челтнем	Міжнародний турнір	3	2	2	4 з 7	3^[25]
	Тенбі	Міжнародний турнір
1929	Париж	Чемпіонат Парижа
	Париж	Міжнародний турнір
	Рамсгейт	Міжнародний турнір	2	2	3	3½ з 7	7—8^[17]^[26]
1930	Париж	Міжнародний турнір
	Ніцца	Міжнародний турнір	7	2	2	8 з 11	3^[27]
1931	Ніцца	Міжнародний турнір	2	2	5	4½ з 9	4—8^[28]
1933	Париж	Міжнародний турнір					^[20]
1935	Тататоварош	Чемпіонат Угорщини	2	6	9	6½ з 17	11—16^[29]
1938	Париж	Міжнародний турнір (L'Echiquier)	7	6	2	8 з 15	7—8^[30]
	Париж	Міжнародний турнір	1	4	5	3½ з 10	5^[17]^[31]
1946	Зандам	Міжнародний турнір	2	8	1	2½ з 11	11—12^[19]
1947	Барн	Міжнародний турнір

Примітки

↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1031311270 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
d:Track:Q83365652
↑ ^а ^б свідоцтво про смерть
d:Track:Q708653
↑ Биография Е. А. Зноско-Боровского. // Журнал «Нива», № 40, 1914. С. 766б.
↑ Включаючи очко від В. Бреєва, що вибув з турніру.
↑ Включаючи очко Михайла Чигоріна, що вибув з турніру.
↑ Не вийшов у фінал.
↑ Переміг Семен Алапін.
↑ 4 учасники грали в 4 кола.
↑ Переміг Акіба Рубінштейн.
↑ Включаючи очко від Фрідліха Якоба, що вибув з турніру.
↑ Перемогли Емануїл Ласкер і Акіба Рубінштейн.
↑ Зноско-Боровський був єдиним, хто зміг виграти в Капабланки під час його гастролей в Росії 1913 року.
↑ Перемогли Олександр Алехін і Григорій Левенфіш.
↑ Перемогли Олександр Алехін і Арон Німцович.
↑ ^а ^б ^в Переміг Х. Р. Капабланка.
↑ Перемогли Рудольф Шпільман і Пауль Йонер.
↑ ^а ^б Переміг Макс Ейве.
↑ ^а ^б ^в Переміг Олександр Алехін.
↑ 5 учасників грали у 2 кола.
↑ Перемогли Едґар Колле і Гарольд Сондерс. Колле вийшов у фінал, де поступився Олександру Алехіну.
↑ Перемогли Ернст Ґрюнфельд і Маріо Монтічеллі.
↑ Перемогли Джордж Томас і Фредерік Єйтс.
↑ Переміг Віктор Біргер.
↑ 14 учасників грали 7х7 за схевенінгенською системою.
↑ Переміг Ксавери Тартаковер.
↑ Переміг Браян Патрік Райллі.
↑ Переміг Ласло Сабо.
↑ Переміг Бальдур Хенлінгер.
↑ 6 учасників грали у 2 кола.

Література

В. Батура (2016). Шаховий енциклопедичний словник у 2-х томах. Т. 2 (О-Я). Луцьк: Вежа-Друк. с. 756. ISBN 978-966-361-748-0.
Тименчик Р. Д. Зноско-Боровский Евгений Александрович // Русские писатели, 1800—1917 : Биографический словарь. Москва : Большая Российская энциклопедия, 1992. Т. 2. С. 347. ISBN 5-85270-064-9.
Российское зарубежье во Франции, 1919—2000 : Биографический словарь : В 3 т. Москва, 2008. Т. 1. С. 598—599.
Анзикеев В. Друг Гумилева, Алехина и Набокова // 64 — Шахматное обозрение. 2009. № 8. С. 86—87.
Соколинский Е. К. Евгений Зноско-Боровский в эмигрантских изданиях // Берега. — 2014. — Вып. 18. — С. 6—15.