Золочівський округ

Золочівський округ
нім. Kreis Złoczów
Округ
'Адміністративний центр'	Золочів
Країна	Австрійська імперія
Коронна земля	Королівство Галичини та Володимирії
Населення
- повне	280940 (1866)[1]
Площа
- повна	5 398[2] км²

Золочівський округ — адміністративна одиниця Королівства Галичини та Володимирії у складі імперії Габсбурґів (від 1804 р. Австрійської імперії).

Золочівський округ існував від 1782 року, коли було встановлено однорівневий поділ коронного краю на округи (циркули) (дистрикти, з яких досі складались округи, скасували), до 1867 року, коли було скасовано округи і створено залишено лише повітовий адміністративний поділ (повіти виділені у складі округів у 1854 році).

Золочівський округ розташовувався між Львівським, Жовківським, Бережанським, Тернопільським округами. На півночі межував з Волинню, анексованою Російською імперією.

Найбільші річки: Західний Буг, Полтва, Стир, Серет.

У Золочівському окрузі було 6 міста, 20 містечок та 325 сіл^[3].

Міста: Золочів, Броди, Буськ, Глиняни, Кам'янка-Струмилівська, Залізці.

Містечка: Білий Камінь, Добротвір, Холоїв, Гологори, Озерна, Ліснів, Маркополь, Олесько, Підкамінь, Поморяни, Радехів, Сасів, Соколівка, Щурівці, Стоянів, Топорів, Новий Вільків, Заруддя, Зборів.

До 1867 року було 10 повітів^[4] (нім. bezirk):

• Золочівський
• Кам'янецький (Кам'янка Струмилівська)
• Радехівський
• Лопатинський
• Буський
• Олеськівський
• Бродівський
• Глинянський
• Залозецький (центр Заложці, тепер Залізці)
• Зборівський

Після адміністративної реформи кількість повітів було скорочено.

• Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К. : Атіка, 2006. — 160 с. — ISBN 966-3261-191-9.
• Stupnicki H. Galicya pod względem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 81—87. (пол.)
• Stupnicki H. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. — Drukiem Kornela Pillera, 1864. — 130 s. (пол.)