Зольник

  • Зо́льник (курган-зольник, горб-зольник, зольний горб) — курганоподібні споруди, насипи яких складаються із землі зі значною часткою попелу, що містить фрагменти кераміки, уламки знарядь праці. кістки тварин та інші відходи господарства. Оскільки згадані рештки є цінним культурним матеріалом для археологів, зольники вважаються археологічними пам'ятками. Зольники часто можна знайти біля давніх поселень і городищ.[1][2] Призначення зольників залишається до кінця не з'ясованим. Першовідкривач зольників Петро Курінний вважав їх поховальними курганами, Олексій Тереножкін вбачав у них залишки стародавніх жител, а Софія Березанська звернула увагу на наявність у зольниках культових вотивних предметів у вигляді глиняної пластики («хлібців», «ку́льок», зооморфних фігурок, кам'яних «яєць» — і тому вона вважала їх культовими святилищами. Яків Гершкович висунув версію, що зольники можуть бути ритуально похованими житлами і як приклад наводить спаленння своїх домівок племенами трипільської культури, під більшістю зольників яких дійсно виявлені залишки жител.[2]
  • Зольни́к, попільни́к або піддувало — нижня частина топки, що міститься під колосниковою решіткою.[1]

Див. також

Примітки

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya