Зубарєв Іван Олександрович

Зубарєв Іван Олександрович
Народився	1900(1900) село Чемлиж Севського повіту Орловської губернії, тепер Севського району Брянської області, Російська Федерація
Помер	невідомо
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	ВКП(б)

Іван Олександрович Зубарєв (нар. 1900(1900), село Чемлиж Севського повіту Орловської губернії, тепер Севського району Брянської області, Російська Федерація — ?) — радянський діяч, новатор виробництва, робітник, майстер доменної печі № 3 Орджонікідзевського (Єнакієвського) металургійного заводу імені Серго Орджонікідзе Сталінської області. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (з 1941 року).

Народився в бідній селянській родині. Батько помер на заробітках у Донбасі, мати наймитувала. З одинадцятирічного віку наймитував у поміщика й Іван Зубарєв. Після 1917 року працював у власному господарстві.

З 1919 по 1923 рік служив у Червоній армії. Учасник громадянської війни в Росії.

У 1923—1925 роках — селянин у селі Чемлиж Севського району. У 1925 році виїхав на Донбас.

З 1925 року працював чорноробом в доменному цеху Єнакієвського металургійного заводу. Закінчив професійно-технічні курси, потім без відриву від виробництва навчався у металургійному технікумі і в 1933 році здобув спеціальність техніка—доменщика.

Член ВКП(б) з 1930 року.

З 1933 року — майстер доменних печей № 5 і № 3 доменного цеху Орджонікідзевського (колишнього Єнакієвського і Риковського) металургійного заводу імені Серго Орджонікідзе Сталінської області. Керував стахановською школою в доменному цеху. Застосовував стахановський метод швидкісної плавки чавуну.

• Колгоспник Донеччини: газета. — Сталіно, 1941 — січень.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.