Зірка (Артур Кларк)
«Зірка» (англ. The Star) — науково-фантастичне оповідання англійського письменника Артура Кларка. Надруковане в листопаді 1955 року в журналі наукової фантастики Infinity Science Fiction. 1956 року оповідання отримало премію Г'юґо як переможець в номінації «Найкраще коротке оповідання» — Hugo Award, Best Short Story (Win). 1958 року оповідання увійшло до збірки Артура Кларка «The Other Side of the Sky». СюжетГрупа космічних дослідників з Землі повертається з експедиції до віддаленої зоряної системи, де вони виявили залишки розвиненої цивілізації, яка зникла через вибух зірки. Головний герой твору — науковець астрофізик, священик-єзуїт, що переживає глибоку кризу віри, викликану деякими результатами їх подорожі. В процесі розвитку сюжету читач дізнається, що культура загиблої планети була дуже схожа земну і в дечому перевершувала її. Знаючи заздалегідь, що їх сонце скоро вибухне, приречені люди присвятили останні роки будівництву сховища на віддаленій планеті своєї сонячної системи. У сховищі вони розмістили розширений звіт про свою історію, культуру, досягнення, сподіваючись, що вони колись будуть знайдені, та їх існування не буде марним. Дослідники Землі, зокрема, астрофізик-священик, були глибоко зворушені цими знахідками. Але історія цієї зірки виявляється ще й тісно пов'язана з історією земної цивілізації — саме вона світила над Вифлеємом. Деталі сюжету
Паралелі з реальністюОднією з кандидаток на роль історичної Вифлеємської зірки є PSR 1913+16 в сузір'ї Орла, виявлена в 1974 році. Один з її двох компонентів вибухнув, утворивши нейтронну зорю, і цей вибух спостерігався на Землі близько 4-3 років до н.е.[2]. Примітки
Лінки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia