Зіґфрід Шнелль

Зіґфрід Шнелль
нім. Siegfried Schnell
Народився	23 січня 1916(1916-01-23)  Суленцин, Любуське воєводство, Республіка Польща
Помер	25 лютого 1944(1944-02-25) (28 років)  Нарва, Естонська РСР, СРСР
Країна	Німецький Райх
Діяльність	льотчик
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Майор
Нагороди

Зіґфрід Шнелль (нім. Siegfried Schnell; 23 січня 1916, Ціленціг, Німецька імперія — 25 січня 1944, Нарва, Естонія) — німецький льотчик-ас, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

У складі 4-ї ескадрильї 2-ї винищувальної ескадри брав участь в Польській і Французькій кампаніях, а також в битві за Британію. З 24 червня 1941 року — командир 9-ї ескадрильї своєї ескадри. 19 серпня 1942 року протягом одного дня збив 5 «Спітфайрів» (66-70-та перемоги). З 1 травня 1943 року — командир 3-ї групи, з 11 лютого 1944 року — 4-ї групи 54-ї винищувальної ескадри, яка билась на радянсько-німецькому фронті. Його літак був збитий у бою і Шнелль загинув.

Всього за час бойових дій здійснив понад 500 бойових вильотів і збив 93 ворожих літаків, з них 90 — на Західному фронті (з них 12 чотирьохмоторних бомбардувальників).

• Солдат (1934)
• Фельдфебель (1939)
• Лейтенант (1940)
• Оберлейтенант (1 серпня 1941)
• Гауптман (1943)
• Майор (1944; посмертно)

• Нагрудний знак пілота
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (10 червня 1940)
  • 1-го класу (14 вересня 1940)
• Почесний Кубок Люфтваффе
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (9 листопада 1940)
  • Дубове листя (9 липня 1941)
• Відзначений у Вермахтберіхт
  • «У вчорашніх переможних повітряних нальотах на канал винищувальна ескадра „Ріхтгофен“ здобула свою 644-ту повітряну перемогу і, таким чином, досягла кількості перемог однойменної ескадри до кінця світової війни. Лейтенант Шнелль здобув 38-му, 39-ту і 40-ву повітряні перемоги.» (9 липня 1941)
• Німецький хрест в золоті (16 липня 1942)
• Авіаційна планка денного винищувача в золоті з підвіскою «500»

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.80 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Die Wehrmachtberichte 1939—1945, Band 1, S. 612
• Franz Thomas: Die Eichenlaubträger 1939—1945, Band 2, Biblio-Verlag, Osnabrück 1998, S. 277, ISBN 3-7648-2300-3
• Klaus D. Patzwall / Veit Scherzer: Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber, Band 2, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2001, S. 419, ISBN 3-931533-45-X
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives, Scherzers Miltaer-Verlag, Jena 2007, S. 678, ISBN 978-3-938845-17-2

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.