Йозефа Гофер

Йозефа Гофер
нім. Maria Josepha Hofer Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'янім. Maria Josepha Weber Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження1759[1], 1758[2][3] або 1757[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняЦелль-ім-Візенталь Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті29 грудня 1819(1819-12-29) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіВідень, Австрійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Австрійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїоперна співачка Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голосколоратурне сопраноd Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоFranz Fridolin Weberd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиCäcilia Weberd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зSebastian Mayerd і Franz de Paula Hoferd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриSophie Weberd, Aloysia Weberd і Констанція Моцарт Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Марія Йозефа Гофер, уроджена Вебер (нім. Maria Josepha Hofer; 1758 або 1757, Целль — 29 грудня 1819, Відень) — австрійська оперна співачка (сопрано). Відома як перша виконавиця партії Цариці ночі в опері Моцарта «Чарівна флейта».

Біографія

Марія Йозефа Вебер народилася 1757[5] або 1758 року[6] в місті Целль-ім-Візенталь. Вона була старшою донькою скрипаля Франца Фрідоліна Вебера[6]. Її сестрами були Констанція (згодом стала дружиною Моцарта), Алоізія і Софі Вебер[7].

Після смерті батька Йозефа оселилася у Відні, а з 1785 по 1787 рік виступала в Ґраці. 21 липня 1788 вона вийшла заміж за придворного скрипаля Франца де Паула Гофера, приятеля Моцарта, який, імовірно, їх і познайомив[6][8]. З 1789 року його знову співала у Відні, в театрі Ауф дер Віден, яким керував Шиканедер, а згодом в Театрі ан дер Він[8][5]. 24 січня 1789 року вона співала в німецькій версії комічної опери Паїзієлло «Уявні філософи». Ймовірно, для неї Моцарт написав втрачену арію «Ohne Zwang aus eignem Triebe», а також вставну арію «Schon lacht der holde Frühling», що призначалася для виконання в німецькій версії іншої опери Паїзієлло, «Севільський цирульник»[8][6]. Першим успіхом співачки став виступ в «Обероні» Пауля Враніцького 1790 року[8]. Того ж року у неї народилася донька Йозефа, яка також згодом стала співачкою[8][5].

Передусім Йозефа Гофер відома тим, що стала першою виконавицею партії Цариці ночі в «Чарівній флейті» Моцарта. Композитор написав для неї дві контрастні за своїм характером арії — «O Zittre nicht, mein lieber Sohn» і «Der Hölle Rache kocht in meinem Herzen» — з тим, щоб підкреслити особливості її голосу і здатність співати у високій теситурі[9]. Існує легенда, що перед смертю Моцарт в маренні говорив, ніби чує, як Йозефа співає арію Цариці ночі і бере верхнє «фа»[10].

Після прем'єри «Чарівної флейти» Гофер продовжувала виступати з трупою Шиканедера. Особливий успіх вона мала в партії Юнони в «Аркадському дзеркалі» Зюсмайєра: тільки в січні 1795 року опера ставилася 14 разів, а до кінця року було ще близько трьох десятків постановок. Одна з арій, «Juno wird stets um dich schweben», вимагала від виконавиці такого ж вокальної майстерності, як і арія Цариці ночі[11].

1796 року помер чоловік Йозеф, і в наступному році вона вийшла заміж за співака Фрідріха Себастьяна Майєра. Згодом подружжя не раз виступали разом[11]. Сучасники неоднозначно відгукувалися про мистецтво співачки: з одного боку, зазначалося її вміння брати високі ноти, з іншого — різкість голосу і недолік акторської майстерності[6].

1805 року Йозефа Гофер залишила сцену. Вона померла 29 грудня 1819 року в Відні[6].

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #130841129 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Die Musik in Geschichte und Gegenwart — 1 — Deutschland: Bärenreiter-Verlag, 1949. — Vol. Bd. 1. Aachen-Blumner., Bd. 2. Boccherini-Da Ponte., Bd. 3. Daquin-Fechner., Bd. 4. Fede-Gesangspädagogik., Bd. 5. Gesellschaften-Hayne., Bd. 6. Head-Jenny., Bd. 7. Jensen-Kyrie., Bd. 8. Laaff-Mejtus., Bd. 9. Mel-Onslow., Bd. 10. Oper-Rappresentazione., Bd. 11. Rasch-Schnyder von Wartensee., Bd. 12. Schoberlechner-symphonische Dichtung., Bd. 13. Syrinx-Volksgesang, Volksmusik und Volkstanz., Bd. 14. Vollerthun-Zyganow., Bd. 15. Supplement, Aachen-Dyson., Bd. 16. Supplement, Earsden-Zweibrücken., Bd. 17. Register.
  3. Grove Music OnlineOUP.
  4. Oesterreichisches Musiklexikon / Hrsg.: Österreichische Akademie der Wissenschaften
  5. а б в Oesterreichisches Musiklexikon.
  6. а б в г д е The Grove Book of Opera Singers, 2008, с. 224.
  7. Paul Corneilson, 2018, с. 477.
  8. а б в г д Paul Corneilson, 2018, с. 478.
  9. Paul Corneilson, 2018, с. 482—483.
  10. Paul Corneilson, 2018, с. 487.
  11. а б Paul Corneilson, 2018, с. 486.

Література

Посилання

  • Uwe Harten. Hofer (geb. Weber), Maria Josepha. Oesterreichisches Musiklexikon online (нім.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya