Йолента Польська

Йолента Польська
Народилася	1235[1]  Естергом
Померла	11 червня 1298(1298-06-11)[2][1]  Гнєзно
Поховання	Гнєзно
У лику	блаженний
Медіафайли на Вікісховищі

Йоланта Гелена Галицька (пол. Jolenta Helena, угор. Boldog Jolán, англ. Jolenta of Poland; бл. 1244 — 17 червня 1298) — донька угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини, великопольська княжна, католицька блаженна, патронка архідієцезії у Гнєзно, Каліша, Великопольщі, християнських матерів.

Є нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого. Рідна тітка Короля Русі Юрія І.

Була названа на честь французької прабабусі. У 12-річному віці видана за калішського князя Болеслава Побожного, прийнявши друге ім’я Гелена.

Через війну у володіннях чоловіка два роки провела при дворі сестри Кунегунди, дружини краківського князя Болеслава V Сором’язливого. Поміж 1261–1276 роками народила трьох доньок, наймолодша з яких Анна вступила до кляштору кларисок у Гнєзно, а середню Гедвігу видали за куявського князя Владислава Локєтка. Їхнім сином був Король Русі Казимир.

Після смерті старшого брата Болеслав Побожний став опікуном його чотирьох доньок і сина, що росли при дворі під доглядом Йоленти Арпадівни. Після смерті чоловіка у квітні 1279 року вона виїхала до краківського двору сестри Кунегунди. Згодом Йолента повернулась до Гнєзно, де 1284 року вступила до монастиря кларисок і де вона померла 1300 року.

У беатифікаційному життєписі бл. Йоленти з 1723 року описано чудеса, що відбувались на її могилі відразу після поховання. Її беатифікував папа Лев XII лише 14 червня 1827 року, а урочистості відбулись через сім років.

До почту католицьких святих примислені сестри бл. Йоленти — св. Кінга і св.Маргарита та тітка св. Єлизавета Угорська, а її сестра Констанція також Блаженна.

Йолента веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.

• Polskie dzieje od czaso'w najdawniejszych do wspo'lczesnos'ci A.Dybkowska, J.Z'aryn, M. Z'aryn, Wydawnictwo naukowe PWN, Warszawa 1994