Дмитро Миколайович народився у Москві, Росія. Одружений.
Батько. Має одного сина.
Творчий шлях і кар'єра
Закінчив біологічний факультет МДУ ім. М.В. Ломоносова, був аспірантом Інституту Мозку (Російської Академії Наук - РАН). Кандидатська дисертація на тему: «Нейронная организация обонятельных луковиц лягушки Rana temporaria L. (световая, электронная и светоэлектронная микроскопия)». Отримав ступінь доктора біологічних наук в 1993 році - дисертація на тему "Конструктивно-екологічні аспекти збереження біосфери і урбанізовані регіони («Конструктивно-экологические аспекты сохранения биосферы и урбанизированные регионы»).
Активний член радянського природоохоронного руху. Член Дружини охорони природи МДУ. За рахунок своєї активності домігся створення першої в СРСР лабораторії екології й охорони природи. В рамках роботи на Біологічному факультеті пише перший курс "Охорони довкілля", який читає з 1986 до 2009 р.р.[3]
Напрями наукової і громадської діяльності
Перші праці
З 1968 р. по 1975 р. вивчав феномен жорстокої поведінки із тваринами в результаті чого була опублікована перша в СРСР праця по дослідженню жорстокості.
З 1970 р. 1974 р. вивчав вплив масового туризму на природні спільноти.
Розробив міждисциплінарну програму «Выстрел» (разом з А.С.Мартиновим) для вивчення браконьєрства як соціального явища. Виявив і описав форми й масштаби вилучення браконьєрами риби. Для протидії розробив ряд прийомів, в тому числі і імітаційні ігри на цю тематику.[4].
Міська екологія
Один з керівників (разом з Брудним А.А. і Яницьким О.М.) і автор назви[5] міждисциплінарного проекту "Екополіс" - який ставив на меті вивчати на практиці взаємозв'язок людини і природи у місті на базі підмосковного наукоградуПущино[6]. Сьогодні це вже цілий бренд[7]. Величезною перевагою став факт, що до проекту було залучено одразу і суспільство, і державні структури, що викликало здивування і тоді, і зараз[8]. Також Д.М. Кавтарадзе є експертом з багатьох питань побутової екології.
Імітаційні ігри
Дмитро Миколайович - один з піонерів і популяризаторів імітаційних ігор на території колишнього СРСР, Росії і Світу. Учень і послідовник Г.П. Щедровицького, В.М. Єфрімова.
Його власні розробки доповнювали наукові галузі, в яких він працював: міська екологія, екологія доріг і т.д. Він є членом ради Міжнародної Асоціації Імітаційних Ігор (ISAGA), автором навчальних і наукових розробок по проблемам ефективності інтерактивних методів навчання, методиці їх проведення і розробки [9]. Зокрема він разом зі своєю ученицею Н. Букварьовою видав набір елементарних екологічних ігор для людей будь-якого віку, які можна застосовувати без комп’ютера [10]. Також за допомогою доктора Кавтарадзе в СРСР була вперше у світі видана відома імітаційна гра "Всесвітнє Рибальство" (Всемирное Рыболовство - рус., Fishbanks Ltd. - англ.) одного з авторів доповіді Межі зростанняДенніса Медоуза присвячена використанню відновлювальних природних ресурсів. Інші розробки автора: "Кооринационная комиссия", "Еконет АВС", "Выборы в стране независимых пуговиц", "Шестое чувство". За гру "Шосте відчуття" (Шестое чувство) Д.М. отримав винагороду від ISAGA, Дартмудського Коледжу і Фонду розвитку науки і технології (Японія). В 2005-2006 роках він був одним з кураторів університетського гранту з розробки гуманітарних методів протистояння тероризму. Результатом праці стала імітаційна гра "Координація"[11].
Сталий розвиток, екологічна освіта
Пан Кавтарадзе є одним із співавторів російської концепції Сталого розвитку, що була представлена на Всесвітній конференції ООН із питань сталого розвитку в Кейптауні (ПАР). За розробку посібника для освітніх закладів «Система безперервної освіти в області сталого розвитку» став лауреатом премії президента РФ у 2000 році. Він є дійсним членом групи Балатон - світової спільноти вчених і громадських діячів, що займаються проблемами сталого розвитку[12], яку заснувала Донелла Медоуз[13].
"Варто визнати, що будь-яка проблема довкілля потребує екологічної освіти для її вирішення. Будь-яке рішення - одночасно і вольовий, і інтелектуальний акт, що потребує уміння знаходити взаємозв'язок і рішення там, де їх просто не може побачити екологічно неосвічена людина. Екологічна освіта повинна підготувати громадян до адаптації до змін середовища шляхом засвоєння прийомів системного мислення, поєднання етичних норм і засвоєння навичок суспільної роботи" [14].
Навчальна діяльність
Д.М. Кавтарадзе читає лекції на біологічному й економічному факультетах, факультеті державного управління, політології, психології, Вищій школі інноваційного бізнесу МДУ ім. М.В. Ломоносова. Під його керівництвом відбулося кілька міжнародних практик радянських студентів у США до Дартмудського колледжу в США, проводив міжнародну практику з охрани природи за участю спеціалістів з НДР,Польської Народної Республіки, Чехословацької Соціалістичної Республіки. В 1982-1991 читав курс англійською мовою "Проблеми охорони довкілля" і проводив імітаційні ігри на курсах ООН з демографії для країн, що розвиваються на економічному факультеті МДУ. Був науковим керівником російсько-американського освітнього проекту "Чорнобиль: навчання прийняттю регіональних рішень (до 1993 року) в результаті при Брянському Педагогічному Інституті з'явився спеціалізований навчальний центр[15]. Пан Кавтарадзе також був одним з організаторів Італійсько-російського проекту по сталому проектуванню міст в 2006-2007 р.р. на базі підмосковного міста Корольов (місто) і о. Сардинія (Італія).
Д.М. Кавтарадзе застосовує інтерактивні методи навчання на різних факультетах МДУ ім. Ломоносова [16], веде міжнародні школи в рамках семінарів і шкіл з імітаційних ігор [17].
Серед його учнів: В.Еліас, О.М. Букварьова, О.В.Раппопорт, О.Г. Корольова, О.Г. Ліхачьова.
Кавтарадзе Д.Н., Букварёва Е.Н., В.Н. Сидоренко "Эконет АВС" имитационная управленческая игра по созданию сети особо охраняемых природных территорий региона, М.: ЧеРо, 2005.
Dmitry Kavtaradze Games as a Releasers of Super Stimuli's Phenomena // Why do games work?: in search of the active substance ed. by L. de Caluwe, G.-J. Hofstede, V. Peters, Kluwer, 2008, p. 51-56, ISBN 9013056288, 9789013056280
Кавтарадзе Д.Н, Судас Л.Г., Лихачева Е.Ю., Мирошниченко А.А. Системно-динамический анализ процесса обучения в имитационных моделях и играх // Государственное управление в XXI веке: Традиции и инновации. Материалы 7-й международной конференции факультета государственного управления МГУ имени М.В. Ломоносова (27-29 мая 2009 г.), М.: Макспрес, 2009, с.810-816.
Система интерактивных методов обучения управлению сложными системами // Вестник Московского университета. Серия 21. Управление (государство и общество), № 1, 2010, cc. 111-121.
"System Dynamics Simulation Modeling as the tool in Urban and Ecological Network Biodiversity Management", Лычкина Н.Н. Кавтарадзе Д.Н. Волков В.А. – Kyoto, Japan, 2010
↑[[Кавтарадзе Д.Н., Мирошниченко А.А. Образовательный модуль имитационных игр для обучению управлению для ряда кафедр управленческого вуза // Государственное управление в XXI веке: Традиции и инновации. Материалы 8-й международной конференции факультета государственного управления МГУ имени М.В. Ломоносова, М.: Макс Пресс, 2010.]]
↑[[Elena Likhacheva, Dmitry Kavtaradze, Andrii Miroshnychenko, Elyssebeth Leigh, Nadezda Generalova, Ekaterina Romanenko Principles and practice of G&S workshops for educators // Games: Virtual Worlds and Reality ISAGA 2008 Conference book, editors: Eugenijus Bagdonas, Irena Patasiene, Donata Jovarauskiene]]
