Кагамлик Світлана Романівна

Світлана Кагамлик
Світлана Кагамлик
Світлана Романівна Кагамлик
Народилася	22 жовтня 1961 (63 роки); Косів, Чортківський район, Тернопільська область
Місце проживання	Київ
Країна	Україна
Національність	українка
Alma mater	Київський державний університет імені Тараса Шевченка
Галузь	історія, українознавство
Заклад	Інститут українознавства Київського державного університету імені Тараса Шевченка
Посада	вчений секретар
Вчене звання	старший науковий співробітник
Науковий ступінь	доктор історичних наук

Кагамлик Світлана Романівна (до шлюбу — Федорків; 22 жовтня 1961 року, село Косів, Чортківський район, Тернопільська область, Україна) — українська науковиця, історик, архівіст, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Біографія

Народилася 22 жовтня 1961 року у селі Косів Чортківського району Тернопільської області. Закінчила історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка у 1982 році^[1].

Працювала у 1982 – 1998 роках молодшим, згодом старшим науковим співробітником Центрального державного історичного архіву України в місті Києві.

З листопада 1998 року – вчений секретар Інституту українознавства Київського державного університету імені Тараса Шевченка^[2].

У 2000 році в Інституті історії України НАН України захистила дисертацію кандидата історичних наук; старший науковий співробітник (2006).

З вересня 2000 року – науковий, з січня 2002 року і донині – старший науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 2021 році в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка захистила докторську дисертацію «Українська православна ієрархія ранньомодерного часу: інтелектуальний та духовний виміри».

Член редколегії (заступник відповідального редактора) збірників наукових праць «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Українознавство» та «Українознавчий альманах». Підготувала двох кандидатів історичних наук.

В колі інтересів науковиці сфера культурна і духовна сфера життя українського народу, роль і місце української церковної еліти в соціумі ранньомодерного часу, духовний світ та інтелектуальний потенціал українських ієрархів. В науковому доробку має 5 авторських монографій, понад 100 наукових праць у збірниках і часописах і понад 200 статей енциклопедичного характеру^[3]^[4].

Нагороди

Медаль Академії Наук УРСР з премією для студентів вищих навчальних закладів за студентську конкурсну роботу (1982);
Орден Преподобного Агапіта Печерського ІІІ ступеня (2005);
Орден Святої великомучениці Варвари – за заслуги з утвердження Помісної Української Православної Церкви (2005);
Премія імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2008);
Грамота митрополита Київського і всієї України Володимира (2010).

Бібліографія

Монографії

Українська православна ієрархія ХVІІ–ХVІІІ ст.: інтелектуальний та духовний виміри. К., 2018. 776 с.
Києво-Печерська лавра: світ православної духовності і культури (XVII–XVIII ст.). К., 2005. 552 с.
Світло духовності і культури. К., 2008. 327 с.
Церковні адвокати України кінця ХVІІ–ХVІІІ ст. у захисті Православної Церкви в умовах російського централізму. К., 2017. 548 с.
Століття протистояння. Українська церковна еліта і російський централізм. 1686–1786. Lambert Academic Publishing, 2018. 110 с.

Наукові статті

Українці чи росіяни? (До питання про ідентичність ієрархів українського походження на службі в Російській імперії XVIII ст.) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Українознавство. 2012. Випуск 16. С. 28–32.
Українська церковна еліта як цивілізаційний чинник Російської імперії (на матеріалах XVIII ст.) // Українознавчий альманах. 2014. Випуск 17. С. 77–80.
Українська церковна еліта в умовах російського централізму. Спроби відновлення давніх прав Православної Церкви за часів Петра ІІ (1727–1730) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 2017. Випуск 3 (134). С. 17–20 (Index Copernicus).
Православна Церква в Україні: від колоніального стану до автокефалії // Українознавчий альманах. 2018. Випуск 23. С. 55–59.
Polskie wpływy na powstawanie i działalność ukraińskiej prawosławnej elity cerkiewnej czasu nowożytnego // Bibliotekarz Podlaski. 2015. № XXXI. S. 130–139.
Магілёў у кантэксце літаратурна-выдавецкай дзейнасці ўкраінскіх архірэяў XVII–XVIII ст. // Спірыдон Собаль і вытокі магілёўскага кнігадруку = Spirydon Sobаl and the origins of Mahilioŭ book-printing. Мінск, 2016. S. 172–180.
Ukrainians on the Head of Russian Eparchies in the XVIII century: typology of identity // Modern Science – Moderní věda. 2016. Ч.2. С. 158–163.
Phenomenon of the Ukrainian Orthodox Church hierarchy of the 17th and 18th centuries // Modern Science – Moderní věda. 2018. № 5. S. 118–124.
Kyiv-Mohyla Academy Intellectual Space as a Manifestation of Intercultural Communications (on the Basis of the Ukrainian Hierarchs’ Epistolary Legacy // Kyiv-Mohyla Humanities Journal. 2018. 5. S. 61–82 (Web of Science).

Енциклопедичні та довідкові видання

Києво-Могилянська академія в іменах. ХVІІ–ХVІІІ ст. К., 2001 (112 біографічних статей, з них 19 у співавторстві).
Архів Києво-Печерської лаври. Вип. 1. Фонд Києво-Печерської лаври. Іменний покажчик / упорядк. С. Р. Кагамлик. К., 2007. 270 с.
Архів Києво-Печерської лаври. Вип. 1. Фонд Києво-Печерської лаври. Предметно-тематичний покажчик / передмова і упорядк. С. Р. Кагамлик. К., 2008. 352 с.
Українці Санкт-Петербурга, Петрограда, Ленінграда. Вишгород, 2013 (50 біографічних статей)^[5]^[6].