Конкурсний проєкт генерального плану «Великого Кракова». 1910 рікТиповий проєкт двокімнатної хати з коморою, сіньми, стайнею, і хлівом. Опублікований в альбомі «Odbudowa polskiej wsi». 1915 рік
Народився 11 січня1876 року в місті Домброва-Гурнича. Закінчив гірничу школу там же.[2] Навчався в Політехніці Карлсруе. Спочатку на механічному факультеті[3], а 1898 року перейшов на архітектурний. 1905 року відвідав Італію. Працював в архієпископському бюро у Фрібурі. Від 1906 року співпрацював із Зигмунтом Генделем[2] при реставрації замку на Вавелі.[3]1910 року спільно з Людвіком Войтичком відкрив власне архітектурне бюро.[2] Член Краківського технічного товариства. На початку грудня 1908 року у складі делегації товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.[4] Один з організаторів Виставки архітектури та інтер'єрів в оточенні садовому у Кракові 1912 року, був членом виконавчого комітету[5] і комітету з організації лотереї.[6]1914 року входив до журі конкурсу на проєкт будинку Сокола IV у Львові.[7] Помер 3 грудня1923 року в Кракові.[8]
Надбудова вежі парафіяльного костелу святих Маргарити і Катерини в Кентах (1910).[2]
Конкурсний проєкт готелю Palace-Hotel-Bristol у Кракові 1912 року. Співавтор Людвік Войтичко.[12]
Типові проєкти сільських хат, створені для виданої 1915 року збірки «Odbudowa polskiej wsi» (Відбудова польського села). Це зокрема одна однокімнатна і п'ять варіантів двокімнатної для селян-рільників, одна двокімнатна для безземельного селянина, а також двокімнатна з окремою будівлею для стодоли і шопи.[13]
Типові проєкти будинків аптекаря і рільничого гуртка, створені для збірки «Odbudowa polskiego miasteczka» (Відбудова польського містечка), виданої 1916 року.[14]
Керівництво реставрацією костелу в нинішній Скелівці Старосамбірського району. Провадилось у 1915—1923 роках спільно з Тадеушем Шидловським. У тракті робіт, коли вже було поновлено фасади і відбудовано склепіння, під час польсько-української війни восени 1918 року храм було знову пошкоджено.[15]
Перше місце на конкурсі проєктів будинків Сейму і воєводства в Катовіцах 1923 року. Співавтори Пйотр Юркевич, Стефан Желенський. Журі відзначило добру загальну концепцію проєкту і архітектуру основних брил.[16]
Будинок Сейму і Воєводства сілезького у Катовіцах. Збудований у 1931—1933 роках. Співавтор Людвік Войтичко.[17]
Реставрація «Сірої кам'яниці» на площі Ринок, 6 у Кракові, спільно з Людвіком Войтичком.[3]
Реставрація палацу Яблоновських (пізніше Ф. Потоцького) у Кракові, спільно з Людвіком Войтичком.[3]
Реставрація кімнати А. Гавелка в палаці Спіському у Кракові, спільно з Людвіком Войтичком.[3]
Будинок Банку польського у Кракові. Співавтор Теодор Гоффман, скульптурне оздоблення Кароля Гукана. Спорудженню передував проєкт, створений Гоффманом, не прийнятий до реалізації художньою радою.[3]
Будинок Польського промислового банку у Кракові.[2]
↑ абвгдежиклмнŁoza S. Wyczyński Kazimierz // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa: Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 337.
↑Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
↑Katalog wystawy architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem pod parkiem dra Jordana w Krakowie: czerwiec-październik 1912 r. — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiell., 1912. — S. 17.
↑Wystawa architektury w 1912 r. w Krakowie // Nowa Reforma. — 23 września 1911. — № 434. — S. 1; Loterya wystawy architektonicznej // Architekt. — 1912. — № 10. — S. 108.
↑Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 180. — ISBN 83-88372-29-7.
↑Wyczyński Kazimierz // Wielka Encyklopedia PWN. — Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2005. — T. 30. — S. 80-81. — ISBN 83-01-14365-7.
↑Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 70—71, 77; Konkurs na plany gmachu uniwersyteckiego // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 20. — S. 286.
↑Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162.
↑Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Program i warunki konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 90, tabl. 16—17; Nagrody za plany regulacyi Krakowa // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 8. — S. 116.
↑Odbudowa polskiej wsi: projekty chat i zagród włościańskich / pod red. Wł. Ekielskiego. — Kraków: Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1915.
↑Odbudowa polskiego miasteczka: projekty domów / opr. przez Grono Architektów Polskich, wyd. pod red. J. Gałęzowskiego. — Kraków : Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1916. — S. 52, 72.
↑Walczak M. Kościół parafialny p. w. Św. Marcina w Felsztynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 73—74. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5.
↑Protokóły sądu konkursowego // Architekt. — 1923. — № 6. — S. 54—55, tabl. 25—26.
↑Zaremba P. Sprawozdanie z Krajowej Wycieczki Naukowej Związku Stud. Inżynierii Politechniki Lwowskiej odbytej od 17. VI. do 8. VII. 1933 // Życie Techniczne. — 1934. — № 4. — S. 16.
