Казімір Олексій КостянтиновичКазімір Олексій Костянтинович (05 червня 2001, м. Київ, Київська область, Україна - 04 березня 2001, с. Дмитрівка, Київська область, Україна)- студент кафедри військової підготовки Національного університету оборони України, доброволець ТРО. Коротка біографіяКазімір Олексій Костянтинович народився, 5 червня 2001 року, в місті Києві, в сім’ї військовослужбовців. Після закінчення школи вступив в Київський військовий ліцей імені Івана Богуна, далі продовжив навчання в Транспортній академії України (4 курс).[1] 24 лютого 2022 року разом з товаришем виїхав з міста Києва до міста Буча, де вступив в місцеву територіальну оборону. Через 10 днів, блокпост де перебував Олексій був обстріляний із танків.[2] 4 березня Олексій зі своїм товаришем Михайлом та дядьком Василем на авто виїхали в напрямку Житомирської дороги, де їх авто попало під обстріл ворожого танку. Всі, хто знаходилися в автомобілі загинули на місці. Серце Олексія перестало битися після наскрізного вогнепально-осколкового поранення голови. Після звільнення цих територій українськими військовими, тіла виявили медичні працівники й передали до моргу.[3] Через 53 доби, 26 квітня 2022 року, Олексій був похоронений в селі Захарівці. Нагороди та вшанування16 травня 2022 року рішенням Ірпінської міської ради присвоєне почесне звання «Почесний громадянин міста Ірпінь» (посмертно) та вручена відзнака родині.[4] 27 червня 2022 року Казімір Олексій Костянтинович був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "За заслуги перед Збройними Силами України" (посмертно). Указом Президента України № 585/2022 від 17 серпня 2022 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 12 липня 2022 року нагороджено медаллю «За оборону рідної держави» (посмертно). 19 серпня 2022 року нагороджений відзнакою «Орден добровольця» (посмертно). 4 березня 2023 року в річницю загибелі Казіміра Олексія відбувся мітинг, присвячений відкриттю меморіальної дошки у селі Захарівці. Право відкрити меморіальну дошку надалось дідусю Олексія – Бойчуку Миколі Івановичу. Рішенням 32 сесії 8 скликання від 6 серпня 2024 року присвоєно звання «Почесний громадянин Чорноострівської територіальної громади».[5]
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia