Какучая Варлам Олексійович
Варлам Олексійович Какучая (1905, село Дранди Сухумського округу Кавказького намісництва, тепер село Дранда, Абхазія, Грузія — 16 квітня 1982, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч органів державної безпеки, народний комісар (міністр) державної безпеки Північно-Осетинської АРСР, народний комісар внутрішніх справ Абхазької АРСР, народний комісар (міністр) внутрішніх справ Грузинської РСР, генерал-майор. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. БіографіяНародився в родині селянина-середняка. У 1917 році закінчив двокласне училище в Сухумському окрузі, в 1925 році — педагогічний технікум у Сухумі. З 1923 року був членом комсомолу. У вересні 1925 — серпні 1926 року викладав у школі 1-го ступеня в селі Мерхеулі. У вересні 1926 року вступив на економічний факультет Тифліського університету, але в листопаді 1927 року залишив навчання. З листопада 1927 до квітня 1928 року працював секретарем відділу обліково-розподільного відділу, завідувачем особистого столу Закавказького транспортного споживчого товариства у Тифлісі. У квітні 1928 року повернувся на економічний факультет Тифліського університету, навчався до жовтня 1929 року, закінчив три курси. У жовтні — грудні 1929 року — керуючий справами Колгоспцентру Грузинської РСР. У січні — березні 1930 року — секретар агітаційно-масового відділу ЦК КП(б) Грузії. З березня 1930 року служив в органах внутрішніх справ та держбезпеки. У березні 1930 — травні 1931 року — помічник уповноваженого Тифліського районного відділу ДПУ в селі Караязи. У травні 1931 — 1937 року — начальник Караязського районного відділу ДПУ—НКВС Грузинської РСР. Член ВКП(б) з грудня 1936 року. У 1937—1938 роках — начальник Зугдідського районного відділу НКВС Грузинської РСР. До жовтня 1938 року — помічник начальника відділу УДБ НКВС Грузинської РСР. У жовтні — грудні 1938 року — 1-й секретар Потійського міського комітету КП(б) Грузії. 29 грудня 1938 — 2 квітня 1939 року — помічник начальника слідчої частини НКВС СРСР. Належав до наближених і довірених осіб Лаврентія Берії. 10 травня 1939 — 26 лютого 1941 року — народний комісар внутрішніх справ Абхазької АРСР. З грудня 1940 до 26 лютого 1941 року — 1-й заступник народного комісара внутрішніх справ Грузинської РСР. 26 лютого — 31 липня 1941 року — народний комісар внутрішніх справ Грузинської РСР. 15 серпня — 3 жовтня 1941 року — заступник народного комісара внутрішніх справ Грузинської РСР. 3 жовтня 1941 — 18 січня 1942 року — заступник начальника 2-го відділу НКВС СРСР у Москві. 18 січня 1942 — 7 травня 1943 року — заступник начальника 4-го управління НКВС СРСР у Москві. 7 травня 1943 — 26 березня 1947 року — народний комісар (міністр) державної безпеки Північно-Осетинської АРСР. Одночасно, з 1945 до 1946 року — заступник уповноваженого НКВС СРСР в окупованій Німеччині. 26 березня — 13 серпня 1947 року — в розпорядженні управління кадрів МДБ СРСР. 13 серпня 1947 — 31 жовтня 1951 року — заступник начальника УМДБ по Новосибірській області. 31 жовтня 1951 — 25 березня 1952 року — в розпорядженні 1-го Управління МДБ СРСР. 25 березня 1952 — 16 березня 1953 року — заступник начальника УМДБ по Ростовській області. 16 (21) березня — 10 квітня 1953 року — міністр внутрішніх справ Грузинської РСР. 10 квітня — 5 липня 1953 року — начальник Управління контррозвідки (УКР) МВС Закавказького військового округу. 5 липня 1953 року заарештований. 17 липня 1956 року засуджений військовим трибуналом Закавказького військового округу до 15 років позбавлення волі за ст. 58-7, 58-2 КК РРФСР. Відбував покарання у виправно-трудовому таборі в Мордовській АРСР, звільнений 4 липня 1968 року після відбуття терміну. Не реабілітований. Помер 16 квітня 1982 року в Москві. Звання
Нагороди
Джерела
Примітки |
Portal di Ensiklopedia Dunia