Калайдович Костянтин Федорович

Калайдович Костянтин Федорович
Народився19 (30) травня 1792 Редагувати інформацію у Вікіданих
Єлець, Орловське намісництво, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер16 (28) квітня 1832 (39 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик, філолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія[1], археографія[1] і філологія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІмператорський Московський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПетербурзька академія наук, Q4330299? і Московське товариство дослідників природиd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоFyodor Kalaydovichd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня

Калайдович Костянтин Федорович (30(19).05.1792–01.05 (19.04). 1832) — російський історик, археограф, археолог, мовознавець, член-кореспондент РАН[2][3]. Народився в м. Єлець (нині місто Липецької обл., РФ). Закінчив з відзнакою Московський університет (1810), здобув учений ст. кандидата словесних наук. Під час Війни 1812 добровольцем вступив до Московського ополчення, брав участь у боях. Після війни займався приватною викладацькою практикою. Водночас друкував статті, присвячені пам'яткам давньої писемності. За рекомендацією М. Бантиш-Каменського, від 1817 — контркоректор, а згодом — головний наглядач Комісії друкування державних грамот і договорів. Входив до гуртка відомих археографів, архівістів та істориків, створеного міністром закордонних справ Росії М. Румянцевим (т. зв. Румянцевський гурток). Брав участь в археографічних експедиціях. Відшукав десятки стародавніх рукописів. Започаткував наукове дослідження давньоруської фольклористики, розробив нові принципи відтворення та публікації текстів історичних джерел. Опублікував «Сборник Кирши Данилова» (1818), Судебники 1497 і 1550 (1819), тв. Кирила Туровського, Даниїла Заточника, київського митрополита Никифора I, Кирила Новгородця (зб. «Памятники российской словесности XII века», 1821), збірники «Иоанн, Болгарский экзарх» (1824), «Софийский временник» (1826–34), «Святославов Изборник 1073» (1880). Автор дослідження мови «Слова о полку Ігоревім»[4].

Примітки

  1. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. Профіль К. Ф. Калайдовича [Архівовано 22 грудня 2019 у Wayback Machine.] на офіційному сайті РАН.(рос.)
  3. Історична довідка [Архівовано 22 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Архіву РАН
  4. К. Ѳ. Калайдовичъ (під псевдонімом "Неизвѣстный"). Опытъ Рѣшенія вопроса, предложеннаго въ Обществѣ Любителей Россійской Словесности основанномъ при Императорскомъ Московскомъ университетѣ, о томъ, на какомъ языкѣ писана Пѣснь о полку Игоря: на древнемъ ли Славянскомъ, существовавшемъ въ Россіи до перевода книгъ Священнаго Писанія, или на какомъ нибудь областномъ нарѣчіи? [Архівовано 30 червня 2019 у Wayback Machine.] / Труды Общества любителей россійской словесности при Императорскомъ московскомъ университетѣ. Часть одинадцатая. — Москва: Въ университетской типографіи, 1818. — С. 3–32.(рос. дореф.)

Література

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya