Каленяк Віталій Петрович

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття містить інформацію, яку треба перевірити на наявність недостовірних фактів і хибних даних. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та допоможіть виправити недоліки. Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Каленяк Віталій Петрович
Народився	17 жовтня 1947(1947-10-17) (77 років) Могильне, Гайворонський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Посада	заступник директора Національного музею народної архітектури та побуту України
Науковий ступінь	доктор економічних наук[d]
Нагороди

Віта́лій Петро́вич Каленя́к (нар. 17 жовтня 1947(19471017), с. Могильне, Гайворонський район, Кіровоградська область) — заступник директора Національного музею народної архітектури та побуту України, верховний отаман Всеукраїнського козацького війська.

Народився в сім'ї робітників.

Українець, православний.

Після закінчення 11 класів середньої школи (1965) вступив у вище військове командне училище (закінчив у 1969), Військову академію імені Фрунзе (1979), академічні курси командирів дивізій (1980), вищі офіцерські курси «Выстрел» (1986).

1998 — закінчив Донецьку державну академію управління.

Прослужив у повітряно-десантних військах від командира парашутно-десантного взводу до командира об'єднання (1969–1994). Військове звання — генерал.

1994 — створив і очолює охоронну фірму «ВВВ».

Лютий 1997 — обраний отаманом Кальміуської паланки Українського козацтва та президентом Федерації служб безпеки офіцерів спецвійськ.

1998 — призначений генеральним хорунжим, потім 1-м заступником гетьмана Українського козацтва — головним отаманом.

У червні 1999 року об'єднав козацькі підрозділи 15 областей України і був обраний верховним отаманом Азово-Чорноморського козацького війська.

Указом Президента України від 23 січня 2001 року призначений секретарем Координаційної ради при Президентові України з питань розвитку козацтва України, від 7 липня 2005 року — верховний отаман Всеукраїнського козацького війська.

Брав участь у підготовці проекту Національної програми відродження та розвитку Українського козацтва на 2002–2005 рр.

Верховний отаман Всеукраїнського козацького війська, директор Українського військово-козацького інституту імені Великого князя Святослава, професор Міжрегіональної Академії управління персоналом, доктор економічних наук, академік.

Невдало балотувався до Верховної Ради України на виборах 2006 року від Української консервативної партії^[1].

Нагороджений 34 нагородами, зокрема Збройних сил, Київського Патріархату, Українського козацтва, орденом Архистратига Михаїла, «За заслуги» 3-го ступеня^[2] та інші.

«Самоврядування і козацтво — запорука державності» // Журнал «Персонал» [Архівовано 4 червня 2013 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.