Калинівщина (Чортківський район)

село Калинівщина
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Білобожницька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61060010080099524
Облікова картка	Калинівщина
Основні дані
Населення	359 (на 1.01.2018)[1]
Територія	1.658 км²
Густота населення	283.47 осіб/км²
Поштовий індекс	48530
Телефонний код	+380 3552
Географічні дані
Географічні координати	49°2′47″ пн. ш. 25°44′10″ сх. д. / 49.04639° пн. ш. 25.73611° сх. д. / 49.04639; 25.73611
Середня висота над рівнем моря	243 м[2]
Відстань до районного центру	2 км
Місцева влада
Адреса ради	48530, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Білобожниця, вул. Лесі Українки, 34
Карта
Калинівщина
Калинівщина
Мапа
Калинівщина у Вікісховищі

Кали́нівщина — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада. Було підпорядковане Білобожницькій сільській раді. До села приєднано хутір Скалка. Хутір Довга Долина виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.

Розташоване за 6 км від районного центру і 1 км від найближчої залізничної станції Білобожниця.

Дворів — 189.

• Скалка — хутір, приєднаний до с. Калинівщина; розташований за 1 км від села. У 1952 р. на хуторі — 19 будинків, 60 жителів. Глибока.
• Долина — хутір, виведений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.^[3]

Відоме від 17 ст. У 1785 р. тут проживали 606 осіб.

Письмові джерела свідчать, що свого часу тут було село Стара Білобожниця, але коли його захопила епідемія чуми, вціліли тільки три родини. Згодом, після пошесті, люди почали будувати житла на горбі, у Новій Білобожниці. Відтак пан Калиновський придбав запустілі землі, які почав заселяти. Звідси, можливо, й пішла назва села. За іншою версією, на цьому місці ріс розлогий калиновий гай.

У 1884 р. відкрита Залізниця Станиславів — Гусятин зі станцією в селі.

1902 р. велика земельна власність у Калинівщині, належала Владиславові Охоцькому.

У селі в 1900 р. — 938 жителів, 1910—1012, 1921—968, 1931—1056 жителів; у 1921 р. — 181, 1931—214 дворів.

Під час польської пацифікації 1930 р. багато жителів з навколишніх сіл переховувались у Калинівському лісі. У селі діяла клітина ОУН, до якої належали Олексій Джага, Петро Маліцький, Ярослав Музика, Мирослав Сеньків і Петро Скрипник; зв'язковими були Ганна Дзюба, Марія Єднороз, Стася Павліковська, Варвара Скрипник та Євдокія Сміхун.

1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Білобожниця^[4].

Протягом 1939—1941 рр. органи НКВС замучили і розстріляли у Чортківській тюрмі жителів Калинівщини Ганну Самійлу, Григорія, Івана та Михайла Стариків, Лева Томківа і Степана Юрчишина.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 17 чоловіків:

В УПА воювали Пантелеймон Маліцький, Ярослав Музика, Мирослав Сеньків та інші місцеві жителі.

З 4 вересня 2015 року Калинівщина належить до Білобожницької сільської громади.^[5]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади^[6].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чортківського району (1940—2020), увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[7].

• церква святого Архістратига Михаїла (1992; ПЦУ^[8]; мурована).

У селі є капличка Матері Божої (2001).

• пам'ятник Лесі Українці (1958),
• пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

За Австро-Угорщини функціонувала 1-класна школа з українською мовою навчання.

У 1920–1930-х рр. діяли філії «Просвіти», «Рідної школи» та інших українських товариств; кооператива.

У 1947 р. примусово створено колгосп (голова правління Петро Гураль); 1960 р. об'єднаний з господарствами сіл Білобожниця та Семаківці.

Протягом 1980-х рр. село газифіковано.

Нині працюють клуб^[9], фольклорний ансамбль «Калина», бібліотека, торговий заклад, ТзОВ Агрофірма «Калинівщина», фермерське господарство «Вільний селянин».

• Василь Гавриш (1894–р. см. невід.) — громадський діяч, літератор;
• Євгенія Домінік (нар. 1938) — агрономка, громадська діячка. Лауреатка Державної премії УРСР (1980 р.), заслужений працівник сільського господарства УРСР (1986 р.), Герой соціалістичної праці (1988 р.);
• Сухий Володимир Іванович (1987-2023) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни^{[10][11][12][13]}.
• Михайло Тхоровський (нар. 1978) — релігійний діяч, перший секретар нунціатури в ООН (США);
• Богдана Штепула (до шлюбу Кушнір; нар. 1960) — фінансистка, банкірка, господарниця.

• Уніят В., Федечко М. Калинівщина // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 476—477. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Ханас В. Калинівщина // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 16. — ISBN 966-528-199-2.
• Вишитий рушник як стежина до рідного дому [Текст] : у с. Калинівщина Чортків. р-ну всім миром відремонтували клуб / А. Блаженко // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 46 (18 листоп.). — С. 4 : фот.
• Під Бахмутом загинув Герой з Калинівщини [Текст] // Голос народу. — 2023. — № 22 (31 трав.). — С. 2 : фот. — (Твої Герої, Україно!).
• Щоби церкву привітати й шану Богові віддати [Текст] : [ювілеї храмів в селах Калинівщина та Семаківці Чортків. р-ну] / А. Блаженко // Голос народу. — 2019. — № 48 (29 листоп.). — С. 7 : фот.
• Небесне воїнство поповнилося ще одним ангелом: у Калинівщині схоронили молодого Героя Сухого Володимира [Текст] / Л. Габруський // Голос народу. — 2023. — № 22 (31 трав.). — С. 2 : фот. — (Твої Герої, Україно!).
• 27 місяців у російській неволі: з половину повернувся воїн з Калинівщини Сергій Бойчук [Текст] // Голос народу. — 2024. — № 43 (23 жовт.). — С. 1, 2 : фот.

Як в селі Калинівщина всім миром клуб ремонтували, а діти селян – настінну картину розписали

Як у cелі Калинівщина священник з парафіянами мрію «осідлали»