В СРСР для позначення малогабаритного обчислювального пристрою використовувався термін «мікрокалькулятор», вперше застосований у 1973 році для мікрокалькулятора «Електроніка Б3-04». Просто «калькуляторами» називали великі за розміром настільні обчислювальні пристрої. І настільні, і мікрокалькулятори офіційно називалися електронними клавішними обчислювальними машинами (рос.«ЭКВМ — электронные клавишные вычислительные машины»).
Сьогодні, у зв'язку з тим, що в англійській мові використовується тільки термін «калькулятор» (англ.Calculator), термін «мікрокалькулятор» поступово виходить з обігу.
Латинське слово calculator («лічильник; той, що рахує») походить від дієслова calculo («рахую, підраховую»), який, своєю чергою, походить від слова calculus — «камінчик» (камінці використовувалися для рахунку); calculus є зменшувальне від calx — «вапно».
Найпростіші калькулятори мають невеликі розміри й вагу, один регістр пам'яті і невелике число функцій, живляться від мініатюрної сонячної панелі або від батарейки. Призначені для широкого кола споживачів.
Бухгалтерські калькулятори мають додаткові засоби для роботи з грошовими сумами (кнопки «00» і «000», фіксована кількість розрядів дробової частини, автоматичне округлення). Як правило, мають настільні габарити. Призначені для всіх, хто змушений рахувати гроші: бухгалтерів, касирів і т. д.
Інженерні (англ.Scientific): призначені для складних наукових та інженерних розрахунків. Мають велику кількість функцій, включаючи обчислення всіх елементарних функцій, статистичні розрахунки, задання кутів у градусах, мінутах і секундах. Для складних обчислень застосовуються дужки або зворотний польський запис.
Візуальні калькулятори дозволяють вводити довгий вираз і редагувати його. При натисканні кнопки «=» відбувається обчислення значення цього виразу. Такі калькулятори дорогі і трохи незручні для простих розрахунків, проте зручні, коли потрібно провести велику кількість однотипних розрахунків з різними аргументами.
Програмовані калькулятори мають можливість вводити і виконувати програми користувача. Мають велику кількість регістрів пам'яті (10 і більше). По функціональності наближаються до найпростіших комп'ютерів. Залежно від моделі програмовані калькулятори мають кілька типів вбудованих мов програмування: найпростіша (запам'ятовує тільки натискання клавіш без виведення на екран); така, що відображає коди команд (зазвичай використовуючи зворотний польський запис), BASIC або власна мова програмування, наближена до BASIC.
Графічні калькулятори мають графічний екран, що дозволяє будувати графіки функцій або навіть виводити на екран довільні малюнки.
1954: компанія IBM продемонструвала перший повністю транзисторний калькулятор.
1957: IBM почала випуск перших комерційних калькуляторів на транзисторах (IBM 608).
1963: розпочато випуск першого масового калькулятора — ANITA MK VIII (Англія, на газорозрядних лампах, повна клавіатура для введення числа + десять клавіш для введення множника).
1964: розпочато випуск першого масового повністю транзисторного калькулятора — FRIDEN 130 (США, 4 регістри, використовувався польський інверсний запис). Розпочато випуск першого серійного вітчизняного калькулятора «Вега».
1965: компанія Wang Laboratories випустила калькулятор Wang LOCI-2, який міг обчислювати логарифми.
1970: почався продаж калькуляторів, які можна тримати в руці (фірми Sharp і Canon, вага калькуляторів близько 800 г). Перший вітчизняний калькулятор, виконаний з використанням інтегральних мікросхем — Іскра-110.
1971: з'явився перший кишеньковий калькулятор — модель 901B фірми Bomwar розміром 131 × 77 × 37 мм, з 4 операціями та 8-розрядним «червоним» індикатором (на світлодіодах); ціна $ 240.
1972: з'явився перший інженерний калькулятор — HP-35 фірми Hewlett-Packard.
1974: перший радянський мікрокалькулятор — «Електроніка Б3-04» (вперше використаний термін «мікрокалькулятор»).
1975: з'явився калькулятор HP-25C, у якому програми й дані не зникали при вимиканні живлення.
1977: розроблений перший радянський кишеньковий програмований мікрокалькулятор «Електроніка Б3-21».
1979: компанія Hewlett Packard випустила перший калькулятор з алфавітно-цифровим індикатором — HP-41C. Він був програмованим, з можливістю підключення додаткових модулів — RAM, ROM, пристрою читання штрих-кодів, касети з магнітною стрічкою, флоппі-дисків, принтерів, роз'ємів RS-232, HP-IL, HP-IB.
