Кальміуський заповідник

Кальміуський заповідник

Кальміуський заповідник
47°33′41″ пн. ш. 37°58′37″ сх. д. / 47.561389° пн. ш. 37.976944° сх. д. / 47.561389; 37.976944
Країна	Україна
Розташування	Україна Донецька область, Бойківський район, с. Стара Ласпа
Найближче місто	Комсомольське
Водні об'єкти	р. Кальміус
Площа	579,6 га
Засновано	19 серпня 2008 р.
Оператор	Український степовий природний заповідник
Розташування Кальміуського заповідника
Кальміуський заповідник (Україна)
Кальміуський заповідник у Вікісховищі

Кальміу́ський запові́дник — природоохоронний об'єкт в Бойківському районі Донецької області. Заснований в 2008 році. Відділення Українського степового природного заповідника. Назва заповідника походить від назви основного водотоку району його розташування — річки Кальміус.

Заповідник розташований на Приазовській височині, де в розломах кристалічного щита протікає річка Кальміус. Основна частина знаходиться між селами Стара Ласпа та Гранітне, ще частина знаходиться окремо в кілометрі нижче за течією на лівому схилі Балки Максимова.^[1]

До складу заповідника входить урочище Кірсанова.

Загальна площа заповідника займає 579,6 га.

Ця територія являє собою кам'янистий степ із відслоненнями гранітів, що присутні не тільки у вигляді скель на схилах долини річки Кальміус, але також як плоскі гранітні відслонення на вододільних височинах. Вік гранітів становить 560 млн років.

Ширина русла річки на території заповідника становить 20-30 метрів. Долина річки через вихід гранітів нагадує каньйон. Правий берег Кальміусу крутіший і обривистий. Тут зустрічаються високі гранітні стовпи та стіни, прорізані ущелинами.^[1]

На території заповідника зростають лучно-степові, степові, петрофітні степові, лучно-болотні та водні види. У флористичний список входять полин, шавлія, ранник, тюльпан гранітний. Уздовж річки росте очерет і водні трави. Багато рослин занесені до Червоної книги України: грабельки Бекетова^[2], чебрець кальміуський, чебрець несправжньогранітний, ранник донецький^[3], ранник гранітний, шипшина донецька, шафран сітчастий, гіацинтика Палласа, тюльпан гранітний, тюльпан змієлистий, сон лучний, ковили гранітна, найкрасивіша, волосиста, Лессінга, карагана скіфська, калофака волзька, дельфіній червоний.

Із тварин зустрічаються дуже різні групи (види наведено за:^[1]).

Плазуни представлені вужами.

Із птахів тут виявлені переважно великі птахи з групи «мисливських»: чапля, журавель степовий, дикі качки, фазан, куріпка, перепілка.

Із ссавців в Кальміуському заповіднику помічені переважно хижаки: лис рудий, єнот уссурійський, куна кам'яна, ласка, тхір степовий; відомий також заєць сірий.

Заповідник практикує рекреаційні послуги. За ресурсом «donbass.ua» [1] [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.], тут широко поставлена екскурсійна діяльність. За 5 років існування заповідника налагоджено роботу з турфірмами, є досвідчені гіди, які за невеликі гроші (170 грн. із відвідувача) проведуть туристів через балку Хан-Тарама (похід на 3 години). Вони розкажуть про природу гранітних скель, те, чому вони стали такої форми, покажуть унікальні ділянки різнотрав'я, організують привал. Це чи не єдиний заповідник, який практикує екскурсійну діяльність у заповідній зоні.

• «Шукач» [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
• Новий заповідник Донеччини на гранітних скелях Кальміусу [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• Добытчики гранита и браконьеры присвоили заповедные уголки природы на берегах Кальмиуса [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] // сайт http://donbass.ua/ [Архівовано 2 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Куда съездить на праздники в пределах Донецкой области [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.] // сайт http://donbass.ua/ [Архівовано 2 травня 2012 у Wayback Machine.] (27.04.2013).
• Химченко В. А. Зелёный венок природных заповедников // По заповедным местам Донбасса. Очерки о Донецком крае. — Донецк: ООО «Лебедь», 2007. — 140 с. — ISBN 966-508- 394-5. [2]^{[недоступне посилання з вересня 2019]}
• Геологические памятники Украины: справочник-путеводитель / Коротенко Н. Е., Щирица А. С., Каневский А. Я. и др. — Киев: Наук.думка, 1985. — 156 с.