Кам'янка (Новоукраїнський район)
Ка́м'янка — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Колишній центр Кам'янської сільської ради. Населення становить 630 осіб. ГеографіяСело розташоване на річці Велика Вись, за 7 км від центру територіальної громади і залізничної станції. Відстань до Новомиргорода автошляхом Т 1201 становить близько 11 км. Площа села — 222,91 га.[1] Поблизу села на річці існує водосховище площею 221,8 га[2] — місце відпочинку населення навколишніх сіл та Новомиргорода. Неподалік Кам'янки розташований невеликий лісовий масив — Кам'янський ліс. Корисні копалиниПоблизу села знаходяться родовища лабрадоритів та каоліну, працює гранітний кар'єр. Археологічні розвідкиПоблизу села знайдено залишки трьох поселень черняхівської культури (II—VI ст. н. е.), а також скарб з 210 російських монет 1730–1790 років. Історія![]() У другій половині XVIII століття на території сучасної Кам'янки втікачами з Полтавщини і козаками були засновані поселення Булацелеве, Новоселівка (нині — куток Виселки) та Панкратіївка. В середині XIX століття вони злилися в один населений пункт Кам'янка. 1859 року у власницькому селі Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 572 особи (282 чоловічої статі та 290 — жіночої), налічувалось 104 дворових господарства, існувала православна церква[3]. Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Кам'янка (Булацеля), центрі Кам'янської волості, мешкало 456 осіб, налічувалось 82 дворових господарства, існували православна церква й цегельний завод[4]. За даними 1894 року у селі та економії громадянина Стенбок-Фермора Мартоноської волості мешкало 425 осіб (215 чоловічої статі та 210 — жіночої), налічувалось 101 дворове господарство, існували православна церква й винна лавка[5]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 555 осіб (276 чоловічої статі та 279 — жіночої), з яких 551 — православної віри[6]. У лютому 1918 року влада в селі перейшла до більшовиків. Радянські війська вибили нацистів 17 жовтня 1943 року. На фронтах Другої світової війни воювали 282 мешканці Кам'янки. 180 з них загинули, 64 нагороджені орденами та медалями. В 1949 році на Великій Висі поблизу села була збудована перша в районі гідроелектростанція. З 1965 року розпочалась забудова села згідно з генеральним планом. В роки СРСР у Кам'янці містилась центральна садиба колгоспу імені Чапаєва, існували лазня та АЗС. НаселенняСтаном на 1869 рік, у Кам'янці налічувався 81 двір, у Новоселівці — 25. У 1970 році населення Кам'янської сільської ради становило 1100 чоловік. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 879 осіб, з яких 422 чоловіки та 457 жінок.[7] За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 748 осіб.[8] Станом на 1 січня 2015 року, у Кам'янці мешкало 630 осіб. Нині в селі проживає значна вірменська меншина.
МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
ІнфраструктураУ селі розташовані 208 будинків, загальноосвітня школа I—II ступенів, дитячий садок, сільський будинок культури, бібліотека, ФАП, два магазини та бар. Біля греблі колишньої ГЕС містяться електрична підстанція «ПС 35/610 Кам'янка» та Новомиргородська головна насосна станція. Сільське господарствоОсновним сільськогосподарським підприємством на землях сільської ради є ПП "Агрофірма «Кам'янська». Функціонують також СФГ «Подурець Л. О.», «Подурець В. О.», «Подурець А. І.», «Авангард» та «Горизонт». ТранспортЗа 2 км від села проходить міжрайонна автомобільна дорога Т 1201. Регулярні перевезення здійснюють рейсові автобуси сполученням:
ВулиціУ Кам'янці налічується 11 вулиць і 2 провулки.[10] У рамках декомунізації в 2016 році деякі вулиці села було перейменовано:[11]
Фотогалерея
Пам'ятники
Відомі люди
Про Кам'янку написане оповідання Євгена Поповкіна «Графська кухарка».[13] Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia