Кам'янський літературно-меморіальний музей О. С. Пушкіна та П. І. Чайковського
Кам'янський літературно-меморіальний музей О. С. Пушкіна та П. І. Чайковського — музей у місті Кам'янка Кам'янського району Черкаської області України . ІсторіяПопередні події1787 року маєток Кам'янка було продано генерал-фельдмаршалу Г. О. Потьомкіну-Таврійському, який подарував його своїй племінниці Катерині Давидовій (після одруження, що оселилася в Кам'янці і почала облаштування тут маєтку)[1]. На початку 1820-х років тут оселився молодший син, що вийшов у відставку, учасник Вітчизняної війни 1812 року полковник Д. Л. Давидов, у 1820 році вступив до «Союзу благоденства». В результаті, Кам'янка стала одним із центрів руху декабристів[1], на початку 1820-х років тут виникла «Кам'янська управа» Південного товариства декабристів[2][3], учасниками якої були В. Л. Давидов, С. Г. Волконський, М. Ф. Орлов, І. Д. Якушкін та ін. У 1820-х роках тут неодноразово зупинявся О. С. Пушкін[2] (під час південного заслання він написав у Кам'янці кілька відомих віршів, закінчив поему «Кавказький бранець»; місто згадується в 10-му розділі «Євгенія Онєгіна»)[1][3]. Із 1863 року Кам'янку регулярно відвідував П. І. Чайковський[2] (який працював тут над фортепіанним циклом «Пори року», Другим фортепіанним концертом, операми «Євгеній Онєгін», «Черевички», «Мазепа» та «Орлеанська діва», балетом «Лебедине озеро»). Тут був написаний «Дитячий альбом»)[1][3]. У січні 1918 року в Кам'янці було встановлено Радянську владу, проте вже в лютому 1918 року її окупували австро-німецькі війська (які залишалися тут до листопада 1918 року)[1]. Надалі, у 1918—1919 pp. маєток постраждав під час громадянської війни, але пізніше було відновлено. Історія музеюУ 1937 році в СРСР проходили заходи у зв'язку зі 100-річчям смерті О. С. Пушкіна. Цього року було затверджено рішення про створення у Кам'янці музею О. С. Пушкіна. Після святкування 1940 року 100-річчя від дня народження П. І. Чайковського в райцентрі було відкрито пам'ятники Пушкіну та Чайковському, а також дитячу музичну школу та було прийнято рішення про відкриття музею П. І. Чайковського[1]. Під час Німецько-радянської війни 5 серпня 1941 року Кам'янка була окупована наступаючими німецькими військами, 10 січня 1944 року — визволена частинами 5-ї гвардійської танкової армії РСЧА[1]. Після закінчення бойових дій почалося відновлення селища та його розвиток як культурно-туристичного центру[1]. При цьому в перші повоєнні роки літературний музей О. С. Пушкіна та музей ім. П. І. Чайковського діяли як дві самостійні організації[2]. У 1949 році в СРСР відбулися святкові заходи на честь 150-річчя від дня народження О. С. Пушкіна, під час яких 28 травня 1949 року в Кам'янському Будинку культури пройшло засідання республіканського ювілейного комітету та відбувся святковий концерт за участю республіканського симфонічного оркестру філармонії[1]. Надалі в результаті об'єднання музею О. С. Пушкіна та музею П. І. Чайковського у «зеленому будиночку» садиби Давидових було створено літературно-меморіальний музей О. С. Пушкіна та П. І. Чайковського[1][4][5][6], у складі музею був створений відділ «Історія декабристського повстання»[3]. Діяльність музею сприяла розвитку Кам'янки як туристичного центру, лише в період із 1951 до 1971 року райцентр відвідали понад 370 тис. туристів з усіх республік СРСР, а також з Угорщини, НДР, Польщі, Румунії, Чехословаччини та Монголії[1]. Після проголошення незалежності України в Кам'янці було створено Кам'янський державний історико-культурний заповідник (до складу якого включено музей, садибу Давидових та парк Декабристів). Сучасний станЕкспозиція музею складається з шести розділів: «Кам'янка 1-ї половини XIX ст.»; «Пушкін та Україна»; «Пушкін та декабристи»; «Життя та творчість П. І. Чайковського в Кам'янці»; «Чайковський в Україні»; «Пушкін, декабристи, Чайковський та сучасність». Щорічно у травні у музеї відбуваються концерти, присвячені дню народження П. І. Чайковського. Фотографії
Примітки
Література
|
||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
