Камбоджа

Королівство Камбоджа Preăh Réachéanachâkr Kâmpŭchea
Прапор Герб
Девіз: "Нація, Релігія, Король"
Гімн: Національний гімн Камбоджі
Столиця (та найбільше місто)	Пномпень 11°33′ пн. ш. 104°55′ сх. д.country H G O
Офіційні мови	Кхмерська
Форма правління	Конституційна монархія
- Король	Нородом Сіамоні
- Прем'єр-міністр	Хун Манет
Незалежність	від Французької республіки
- Проголошена	1949
- Визнана	9 листопада 1953
Площа
- Загалом	181 035 км² (89-та)
- Внутр. води	2,5 %
Населення
- оцінка 2019	15 289 000 (63-тя)
- перепис 1998	11 437 656
- Густота	78/км² (112-та)
ВВП (ПКС)	2019 р., оцінка
- Повний	$76,61 мільярдів (100-та)
- На душу населення	$4 640 (137-ма)
ІЛР (2018)	▲0.582 (середній) (146-та)
Валюта	Камбоджійський рієль (៛)1 (KHR)
Часовий пояс	(UTC+7)
- Літній час	(UTC+7)
Коди ISO 3166	CH / CAM
Домен	.kh
Телефонний код	+855
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Камбоджа

Камбо́джа (кхмер. កម្ពុជា), офіційно — Королі́вство Камбо́джа (кхмер. ព្រះរាជាណាចក្រកម្ពុជា)^[a] — держава у Південно-Східній Азії, що межує на півночі та північному заході із Таїландом, на півночі з Лаосом, на сході і південному сході з В'єтнамом та омивається на південному сході Південнокитайським морем; територія 181 035 км²; столиця та найбільше місто країни — Пномпень.

Голова держави: принц Нородом Сіамоні з 2004 року; голова уряду: Хун Манет з 2023 року; політична система: перехідна.

Камбоджа розташована в Південно-Східній Азії на півострові Індокитай. Маючи територію у 181 035 км² (89-е місце за площею у світі), Камбоджа межує з В'єтнамом на сході та південному сході, з Лаосом на північному сході, на півночі та заході з Таїландом. На півдні та південному заході Камбоджа омивається водами Сіамської затоки^[1].

Геологічна будова країни відзначається складним поєднанням давніх кристалічних фундаментів, осадових товщ різного віку та молодих алювіальних нашарувань, пов'язаних з річковими системами. Територія Камбоджі належить до Східно-Індокитайського геологічного блоку, що сформувався протягом протерозойської та палеозойської ери. Найстаріші породи країни представлені метаморфічними комплексами архею і протерозою — гнейсами, кристалічними сланцями, кварцитами, що виходять на поверхню переважно в гірських районах півночі та заходу. Палеозойські відклади представлені пісковиками, вапняками, кременистими сланцями.

Мезозойська ера залишила значний слід у геології Камбоджі. Особливо важливими є породи тріасу та юри, які представлені червоними пісковиками та глинистими сланцями. У цей час відбувались тектонічні рухи, що підняли окремі ділянки кристалічного фундаменту, утворюючи височини і гірські масиви. Крейдовий період позначився інтенсивним вивітрюванням, накопиченням потужних товщ латеритів. У кайнозої відбулося формування сучасної річкової мережі та алювіальних рівнин.

Територія Камбоджі переважно рівнинна та вкрита лісами — центральну її частину складає алювіальна рівнина, сформована басейнами річки Меконг та озера Тонлесап^[2]. Іноді на рівнині трапляються невеликі пагорби (пноми), проте їх висота не перевищує 200 м над рівнем моря^[3]. На кордоні з Таїландом на півночі рівнина обмежена схилами гір Дангредо заввишки 70—500 м, на схід від долини Меконга вона впирається у плато на кордоні з В'єтнамом. Із заходу до південного сходу Камбоджу перетинає гряда Кардамонових (висотою до 1700 м) та Слонових гір (висотою до 1000 м)^[4]. Ці гори відділяють центральну рівнину від прибережної ділянки на узбережжі Сіамської затоки^[2]. У Кардамонових горах знаходиться й найвища гора країни Пном Ораль висотою 1810 м^[1].

Клімат Камбоджі тропічний мусонний, що характерно для усієї Південно-Східної Азії. Протягом року чергуються сухий (з грудня до квітня) та вологий (з травня до листопада) сезони. Середньорічна температура становить близько +27 °C. У гірських районах температура дещо нижча, а на узбережжі — більш стабільна завдяки впливу моря.^[1].

Поверхневі води Камбоджі надзвичайно багаті. Головну річкову систему утворює Меконг, одна з найбільших річок світу. Річка протікає територією країни з півночі на південь і служить важливим джерелом зрошення, рибальства та транспорту. Особливу роль відіграє озеро Тонлесап, яке під час сезону дощів збільшує свою площу в 4—5 разів завдяки зворотному течії річки Тонлесап. Це унікальне природне явище забезпечує родючість навколишніх земель і багатство рибних ресурсів. Окрім Меконгу та Тонлесапу, Камбоджа має багато малих річок і водоспадів, особливо в гірських районах.

На території Камбоджі переважають алювіальні та латеритні ґрунти. Алювіальні ґрунти поширені у долині Меконгу. На підвищених ділянках формуються латеритні ґрунти, у гірських районах — червоні та жовті фералітні ґрунти.

До середини ХХ століття понад 70 % території Камбоджі було вкрито тропічними лісами, однак через інтенсивну вирубку цей показник значно знизився. Наразі лісами зайнято приблизно 45 % території країни. Основним типом рослинності залишаються вологі тропічні ліси. На сході країни поширені савани та високотравні луки, на півдні — манґрові зарості та прибережні ліси. Водно-болотною рослинністю вкриті береги озера Тонлесап та численних дрібних озер.

Ландшафти країни сформувались під впливом тропічного мусонного клімату, складної геологічної будови та річкової системи Меконгу. Камбоджа лежить у межах Індокитайської фізико-географічної країни, де основними є два типи ландшафтів: 1 — субекваторіальні лісо-саванові; 2 — субекваторіальні лісові.

Територію Камбоджі можна поділити на 5 фізико-географічних областей:

• Північні плато та гори Дангрек (підняте плато з хвилястим рельєфом; сухі саванові луки і рідколісся, що чергуються з ділянками вічнозелених тропічних лісів);
• Центральна рівнина Меконгу та басейн Тонлесап (рівнина з переважно плоским рельєфом; савана, вторинні чагарники і рідколісся, сільськогосподарські угіддя);
• Південно-західна гірська область (Кардамонові гори та Слонові гори; середньогір'я з крутим розчленуванням, ущелинами, водоспадами та річковими долинами; схили вкриті густими вологими тропічними лісами);
• Східні плато (горбисті височини плато Корет; мозаїка тропічних лісів і саван, ділянки каучукових та кавових плантацій)
• Південні прибережні рівнини та плато (низовини та прибережні рівнини, що на сході переходять у підвищені плато; уздовж узбережжя поширені мангрові ліси та солончаки, на плато ростуть вологі тропічні ліси)

За даними на 2010 рік населення країни становить 14 138 255 осіб, близько 90 % з них — кхмери. Частина, що залишилася представлена головним чином в'єтнамцями, китайцями, тямами і гірськими кхмерами. Приріст населення на 2010 рік складає приблизно 1,71 %. Гендерний склад: 960 чоловіків на 1000 жінок. Середня тривалість життя становить 62,7 року (60,3 років — у чоловіків і 65,1 років — у жінок). Міське населення за даними на 2010 рік — 24 %. Рівень грамотності на 2004 рік: 73,6 % (84,7 % чоловіків і 64,1 % жінок).

Найбільші міста Камбоджі:

• Пномпень — 2 234 566 осіб;
• Баттамбанг — 250 000 осіб;
• Сіємреап — 171 800 осіб;
• Сіануквіль — 132 000 осіб;
• Пойпет — 89 549 осіб.

Близько 96 % населення країни говорить кхмерською мовою, яка належить до австроазійської мовної сім'ї та є єдиною офіційною мовою Камбоджі. Як друга мова в колоніальні часи була поширена французька, однак її використання останнім часом різко скоротилося. У минулому французька використовувалась як мова освіти в багатьох школах і університетах, а також, дуже обмежено, урядом країни. Цю мову ще пам'ятає дехто з людей похилого віку. В останні десятиліття найбільш привабливими й досліджуваними іноземними мовами стали англійська і китайська.

Поширені також мови національних меншин країни, в'єтнамська, лаоська, тайська мови. Власними мовами говорять тями та гірські народи: зярай (джарай), еде (раде), тампуани, мнонги, стієнги, соуть, поар, самре, куї та ін.

Експорт: каучук, рис, перець, деревина, велика рогата худоба.

У 1953 р. отримано незалежність від Франції. У період правління Червоних кхмерів (1975—1979) близько 1,5 мільйона камбоджійців було вбито^[5]. В'єтнамське вторгнення 1978 р.; Народна Республіка Кампучія (поки в'єтнамські війська не були виведені з її території).

Мирна угода 1991 року встановила перехідний уряд ООН в Кампучії для управління країною в перехідний період разом з багатопартійною Національною Верховною Радою. Відмова від комунізму в 1991 р.; звільнення політичних в'язнів, проголошення свободи слова й освіти, нових політичних партій в 1992 р. Відмова Червоних кхмерів від роззброєння відповідно до процесу мирного врегулювання; рішення Ради Безпеки ООН накласти обмежене ембарго на торгівлю з областями країни, контрольованими кхмерськими партизанами в 1992 р.

На вільних виборах 1993 року переміг Об'єднаний Фронт за Незалежну, Нейтральну, Мирну та Об'єднану Камбоджу. У 1995 році червоні кхмери й досі контролювали одну п'яту частину території країни.

24 липня 2025 року між Таїландом та Камбоджею спалахнули бойові дії. Конфлікт розпочався на спірній ділянці біля храму Та Муен Том, в ході якого сторони застосували важке озброєння — «Гради», артилерію, міномети, РПГ та F-16. Тайський винищувач F-16 завдав ударів по військовій цілі у Камбоджі. Відомо було про щонайменше 12 загиблих, зокрема 11 мирних жителів. Обидві країни звинуватили одна одну у розв'язанні зіткнення. Таїланд закрив свій кордон з Камбоджею. У Міністерстві оборони Камбоджі зазначили, що літаки скинули дві бомби на дороги. Камбоджа рішуче засудило військову агресію Таїланду. Сутички розпочалися внаслідок того, як Таїланд відкликав свого посла з Камбоджі та оголосив про висилку камбоджійського дипломата з Бангкока. Причиною стало поранення другого за тиждень тайського військового, який втратив кінцівку внаслідок підриву на міні. За твердженням Бангкока, її нещодавно було встановилено у спірній прикордонній зоні^[6].

Територія країни поділяється на 20 провінцій (кхет) та чотири міста центрального підпорядкування (кронг). Провінції діляться на округи (срок), які, у свою чергу, складаються з комун (кхум). Міста центрального підпорядкування поділяються на райони (кхан), що складаються з кварталів (сангкат).

Перелік адміністративних одиниць Камбоджі

п о р Найбільші міста Камбоджі Дані перепису 2008 року.
	№	Назва	Провінція	Населення	№	Назва	Провінція	Населення
Пномпень	1	Пномпень	Пномпень	2 234 566	11	Кахконг	Кахконг	36 053	Сисопхон Баттамбанг
	2	Такмау	Кандаль	195 895	12	Кратьех	Кратьех	35 964
	3	Сисопхон	Бантеаймеантьєй	181 396	13	Прейвенг	Прейвенг	33 079
	4	Баттамбанг	Баттамбанг	180 853	14	Кампонгтхом	Кампонгтхом	31 871
	5	Сіємреап	Сіємреап	174 265	15	Поусат	Поусат	25 650
	6	Кампонгтям	Кампонгтям	118 242	16	Самроунг	Оддармеантьєй	18 694
	7	Сіануквіль	Сіануквіль	89 447	17	Свайрієнг	Свайрієнг	17 029
	8	Кампонгспи	Кампонгспи	54 505	18	Стингтраенг	Стингтраенг	17 022
	9	Кампот	Кампот	48 274	19	Пайлін	Пайлін	15 674
	10	Кампонгчнанг	Кампонгчнанг	43 130	20	Такео	Такео	14 456

• Список міст Камбоджі

• Кампучія [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Пам'ятки Камбоджі

Таїланд	Лаос
Таїланд		В'єтнам
Сіамська затока		В'єтнам