Камінчук Ольга Анатоліївна
Камінчу́к О́льга Анато́ліївна (7 липня 1970, м. Київ — 7 березня 2013, м. Київ) — українська літературознавиця, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України ЖиттєписНародилася 7 липня 1970 р. в м. Києві. Її батько — український письменник Анатолій Семенович Камінчук, мати — літературознавиця, кандидатка філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту літератури Надія Володимирівна Левчик. У 1987 році закінчила із золотою медаллю середню школу №137 у м. Києві. Того ж року вступила на філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, навчання в якому завершила 1992 році за спеціальністю “Українська мова та література”, одержавши диплом із відзнакою. Після закінчення університету у 1992–1993 рр., працювала бібліотекарем Центральної районної бібліотеки ім. В. Стуса в Дарницькому районі столиці. З листопада 1993 року до листопада 1996 року — навчалась в аспірантурі Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. З кінця 1996 року О. Камінчук незмінно вела наукову трудову діяльність в Інституті літератури у відділі класичної української літератури, де пройшла шлях від молодшого до старшого наукового співробітника. Наприкінці 1996 року О. Камінчук захистила кандидатську дисертацію, за матеріалами якої згодом опублікувала монографію “Поетика української романтичної лірики: Проблеми просторової організації поетичного тексту”. У 2003–2006 рр. О. Камінчук перебувала в докторантурі Інституту літератури. У 2009 році в Києві вийшла друком ще одна її монографія — “Художній дискурс української поезії кінця XIX – початку XX ст.”, яка стала основою докторської дисертації (“Українська поезія XIX – початку XX ст.: художній дискурс”), успішно захищеної в березні 2011 року. З 2010 року доктор філологічних наук за спеціальністю "українська література" [1]. Науковий доробок дослідниці, основу якого становлять дві вагомі монографії, доповнює понад шість десятків статей, публікованих у журналах та збірниках. За працю «Художній дискурс української поезії кінця XIX – початку XX ст.» була удостоєна премії імені І. Я. Франка[2] Несподівано пішла із життя 7 березня 2013 р. Наукове значення працьАвторка виокремила кілька парадигматичних моделей української поезії кінця XIX – початку XX ст., у рамках яких по-новаторськи проаналізувала тематично багатоаспектну, багатожанрову творчість Я. Щоголева, І. Манжури, М. Старицького, П. Куліша, І. Франка, Б. Грінченка, В. Самійленка, О. Олеся, М. Вороного, М. Чернявського, Б. Лепкого, Лесі Українки. Також фахово прочитала сторінки творчої спадщини Г. Чупринки, С. Чарнецького, М. Філянського та ін. У працях О. Камінчук, що стосуються цієї проблематики, практично вперше у вітчизняному літературознавстві здійснено науковий аналіз української поезії зазначеного періоду як цілісного естетичного явища, розроблено новаторську концепцію її структурно-типологічної класифікації, всебічно проаналізовано провідні естетичні тенденції розвитку.[3] У науковому доробку дослідниці – низка статей для “Шевченківської енциклопедії” та інших енциклопедичних видань. Також науковиця була співавторкою програми з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, розробленої в Інституті літератури. Праці
ЛітератураПоліщук В. Некролог // Слово і час. Київ : Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. № 4. С. 125-126. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia