Канали Амстердама

Канали Амстердама
Канали Амстердама
Seventeenth-Century Canal Ring Area of Amsterdam inside the Singelgracht
	Світова спадщина
	Канали Амстердама
	52°21′54″ пн. ш. 4°53′16″ сх. д. / 52.365° пн. ш. 4.8877777777778° сх. д.
Країна	Нідерланди
Тип	група об'єктівd
Критерії	Культурний (i), (ii), (iv)
Об'єкт №	1349
Зареєстровано:	2010 (34 сесія)
	Канали Амстердама на карті Нідерландів
	Канали Амстердама у Вікісховищі

Канали Амстердама, або грахти (нід. Amsterdamse grachten) — розгалужена система добре спланованих каналів (грахтів) у столиці Нідерландів Амстердамі, що пронизує все місто. Маючи вжиткове значення, канали ще й одна з головних пам'яток і туристичних принад Амстердама, один із його головних символів.

Сотні кілометрів каналів, понад 1 500 мостів та близько 90 штучних островів дозволили Амстердаму отримати титул «Північна Венеція». У місті є 3 головні канали: Геренграхт, Кейзерсграхт і Принсенграхт. Їх прорили в XVII столітті, що його називають «золотим століттям Нідерландів». Ці канали утворюють 3 концентричні півкола, що оперізують місто. Систему амстердамських каналів занесли до пам'яток Світової спадщини ЮНЕСКО в Нідерландах (2010).

Історія

У XVII столітті до Амстердама стікалися заробітчани з Німеччини та Франції, і місто переживало пік імміграції. Тоді було розроблено ретельний план концентричних напівколових каналів, що вели до причалів.

Три канали призначалися для житлових районів, а четвертий, найбільший, слугував задля захисту й контролю за водою. Концентричні канали сполучалися радіальними. Над каналами було споруджено понад сотню мостів. Канали мали практичне значення. Будинки на їхніх берегах належали купцям, куди човнами товари доставлялися з порту. Спеціальні підйомники на будинках дозволяли витягати, завантажувати й розвантажувати товар.

Канали почали споруджувати з 1613 році, із заходу на схід. Роботи в південному секторі завершилися до 1656 року. Після того почали потроху зводити будинки. У східній частині міста заплановане не здійснили. У наступні століття земля відійшла під парки, оселі видних громадян, театри, інші громадські заклади та деякі водні дороги, однак без детального планування.

З часом частину каналів засипали й зробили вулицями.

Нині амстердамські канали — справжня візитівка нідерландської столиці, які, як і раніше, виконують суто функціональне призначення. Історико-культурне значення грахтів було визнано, коли їх занесли у 2010 році до Світової спадщини ЮНЕСКО від Нідерландів.

Головні канали

До числа головних амстердамських каналів, будинки вздовж котрих побудовано ще в XVII столітті, належать:

— Сингел (нід. Singel) — спершу в XV столітті був міським ровом, однак у процесі зростання міста став одним із його каналів. Він починається в бухті Амстердама поруч із Центральним вокзалом і впадає в річку Амстел коло площі Мунтплейн. Він один із кількох головних кільцевих каналів, що оперізують міський центр. Канал Сингел не треба плутати з каналом Сингелграхт (нід. Singelgracht), який став зовнішньою межею міста тільки в XVII столітті.
— Геренграхт (нід. Herengracht, тобто «Панський канал») — перший серед трьох головних каналів Амстердама. Його названо на честь панів-регентів, що очолювали Амстердамом. На його набережних стоять дво- і триповерхові особняки з внутрішніми подвір'ями. Його фешенебельна частина називається «Золотий закрут» (нід. Gouden Bocht).
— Кейзерсграхт (нід. Keizersgracht, тобто «Кесарів канал») — другий із трьох головних каналів. Його названо на честь імператора Священної Римської імперії Максиміліана I.
— Принсенграхт (нід. Prinsengracht, тобто «Принців канал») — найдовший з усіх каналів Амстердама. Його названо на честь принца Оранського, очільника нідерландського повстання проти іспанських Габсбургів. Мости через цей канал не сполучаються прямо з вулицями на стороні Йордан (нід. Jordaan).