Канал тональної частоти

Канал тональної частоти (англ. voice frequency circuit)— це сукупність технічних засобів та середовища поширення, що забезпечує передачу електричних сигналів зв'язку в так званій смузі частот ефективного пропускання (СЧЕП) 0,3 - 3,4 кГц.

У телефонії і зв'язку часто використовується абревіатура КТЧ.

Канал тональної частоти є одиницею вимірювання ємності (ущільнення) аналогових систем передачі (наприклад, K-24, K-60, K-120). У той же час для цифрових систем передачі (наприклад, ІКМ-30, ІКМ-480, ІКМ-1920) одиницею вимірювання ємності є основний цифровий канал.

Смуга частот ефективного передавання -- смуга частот, залишкове загасання на крайніх частотах якої відрізняється від залишкового затухання на частоті 800 Гц не більше ніж на 1 Нп при максимальній дальності зв'язку, властивій даній системі.

Ширина СЧЕП визначає якість телефонної передачі, і можливості використання телефонного каналу для передачі інших видів зв'язку. У відповідності з міжнародним стандартом для телефонних каналів багатоканальної апаратури встановлена СЧЕП від 300 до 3400 Гц. При такій смузі забезпечується висока ступінь розбірливості мови, хороша природність її звучання і створюються великі можливості для вторинного ущільнення телефонних каналів.

• 2 ПР. ОК - для відкритого телефонного зв'язку при відсутності на телефонному комутаторі транзитних подовжувачів;
• 2 ПР. ТР - для тимчасових транзитних з'єднань відкритих телефонних каналів, а також для крайнього зв'язку при наявності на телефонному комутаторі транзитних подовжувачів;
• 4 ПР ОК - для використання в мережах багатоканального тонального телеграфу, закритого телефонного зв'язку, передачі даних і т. п., а також для транзитних з'єднань при значних довжинах з'єднувальних ліній;
• 4 ПР ТР - для довготривалих транзитних з'єднань.

Канал зв'язку
Основний цифровий канал
Частота голосу
Телефонний розподільний провід (локшина)
Телефонія