Канал через Віслинську косу
54°21′25″ пн. ш. 19°18′43″ сх. д. / 54.356833611111° пн. ш. 19.311956944444° сх. д. Канал через Віслинську косу (офіційна назва: Новосвятський судноплавний канал, пол. Kanał żeglugowy Nowy Świat[2]) — канал через польську частину Віслинської коси, що створює друге сполучення між Віслинською та Гданською затоками. Це дозволяє кораблям заходити у Віслинську затоку та порт Ельблонг, не користуючись Балтійською протокою що є під російською орудою, заощаджуючи 100 км подорожі. Роботи розпочалися в лютому 2019 року. Канал має довжину 1305 м і дозволяє приймати судна осадкою до 4 м, довжиною до 100 м і шириною до 20 м. [3] Введено в експлуатацію 17 вересня 2022 р. [4] Канал розташований між селами Сковронки[en] та Пшебрно[pl], на місці покинутого поселення під назвою Новий Свят, звідки і його офіційна назва. РоботиОсновні роботи:[5]
Роботи розпочалися у лютому 2020 року з вирубки дерев, яка була завершена протягом 15-20 лютого 2020 року. Вирубку та вивезення гілок завершили до кінця березня. [3] Початок будівництва штучного острова було оголошено 30 травня 2020 року. Його площа становить близько 180 га, на ньому розраховано місце проживання птахів. [4] Його попередня назва — острів Естіан, обрана шляхом опитування та має бути офіційно затверджена. Перший із двох мостів через канал, південний, був завершений у червні 2021 року. Він знаходиться на шляху сполучення Криниці Морської та Стегни [6] КошторисУ жовтні 2019 року було підписано контракт з польсько-бельгійським консорціумом на будівництво каналу вартістю 992 млн злотих (230 млн євро). Очікується, що загальна вартість проекту становитиме 2 мільярди злотих. [7] КритикаРосійська Федерація рішуче заперечувала проти каналу як з екологічних міркувань, так і з міркувань безпеки, стверджуючи, що оскільки канал дозволить військовим кораблям НАТО увійти у Віслинську затоку, не проходячи поблизу російських військових об’єктів у Балтійську, це становить пряму загрозу безпеці Калінінграда та Російської Федерації в цілому. [8] Екологічні активісти в Європі та Польщі висловлювали занепокоєння щодо навколишнього середовища, що не зупинило проект. Морський біолог д-р Агата Блащик висловлює занепокоєння, пов’язане з фосфором, накопиченим у відкладеннях на дні лагуни, головним чином із технічних стічних вод промислових підприємств у районі Ельблонга, стічних вод із тваринницьких ферм, а також із вимитих добрив, що сприяє евтрофікації майже закритої лагуни, що призводить до сильного цвітіння ціанобактерій, які, своєю чергою, сприяють цвітінню водоростей у лагуні, надаючи їй виразний зеленуватий колір порівняно з рештою Балтійського моря. Очікується, що новий водний шлях сприятиме рухливості відкладень, що, можливо, призведе до змін в екології прилеглих районів Балтійського моря з невідомими наслідками. Викликає занепокоєння те, що ціанобактерії в лагуні відрізняються від тих, що живуть у відкритому морі, і мають вищу токсичність. [9] Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
