Канапін Амір Канапінович

Канапін Амір Канапінович
Канапін Амір Канапінович
Народився	31 грудня 1913 ; аул Алпис уй Куттук, тепер Алтинсаринського району Костанайської області, Казахстан
Помер	21 січня 1988 (74 роки) ; Алмати, Казахська РСР, СРСР
Поховання	Кенсайське кладовище
Країна	Казахстан
Національність	казах
Діяльність	науковець
Alma mater	МДУ і Вища партійна школа при ЦК ВКП(б)d
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Амір Канапінович Канапін (31 грудня 1913(19131231), аул Алпис уй Куттук, тепер Алтинсаринського району Костанайської області, Казахстан — 21 січня 1988, місто Алма-Ата, тепер Алмати, Казахстан) — радянський партійний та комсомольський діяч, 1-й секретар ЦК ЛКСМ Казахстану, 1-й секретар Алма-Атинського обласного комітету КП Казахстану, міністр культури Казахської РСР. Депутат Верховної ради Казахської РСР 2—5-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань. Кандидат історичних наук (1953), доктор історичних наук (1966), професор.

Біографія

Народився в родині селянина-бідняка. У п'ятирічному віці втратив батька, перебував під опікою дядька Аймаганбета. З 8 років виховувався у Кустанайській дитячій комуні, де 1929 року закінчив семирічку. У 1930 році закінчив річні курси вчителів. У 1930 році вступив до Казахського інституту освіти в Кустанаї, який закінчив у 1932 році.

З 1932 по 1935 працював викладачем суспільних дисциплін в Ойротському колгоспному інституті та колгоспній школі в селі Майма-Чергачак (Мічурінську) Ойротської (Горно-Алтайської) автономної області РРФСР.

У 1935—1938 роках — студент механіко-математичного факультету Московського державного університету імені Ломоносова.

У 1938 році — помічник постійного представника РНК Казахської РСР при РНК СРСР у Москві.

У 1938 році — заступник начальника відділу кадрів Народного комісаріату юстиції Казахської РСР.

У листопаді 1938 — серпні 1940 року — начальник управління середніх шкіл Народного комісаріату освіти Казахської РСР.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У серпні 1940 — січні 1942 року — заступник народного комісара освіти Казахської РСР.

З січня до листопада 1942 року працював відповідальним редактором республіканської газети «Соціалістік Қазақстан».

У листопаді 1942 — липні 1945 року — секретар із пропаганди Карагандинського обласного комітету КП(б) Казахстану.

У липні 1945 — червні 1951 року — 1-й секретар ЦК ЛКСМ Казахстану.

У 1948 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У липні 1951 — лютому 1954 року — 1-й секретар Алма-Атинського обласного комітету КП Казахстану.

У лютому 1954 — 1955 року — заступник директора із навчально-наукової роботи Казахського державного жіночого педагогічного інституту.

У 1955 році — секретар Семипалатинського обласного комітету КП Казахстану.

У грудні 1955 — березні 1961 року — міністр культури Казахської РСР.

У 1961—1962 роках — доцент кафедри марксизму-ленінізму Казахського державного жіночого педагогічного інституту.

У 1962—1968 роках — завідувач кафедри марксизму-ленінізму Алма-Атинського державного педагогічного інституту іноземних мов.

У 1966 році захистив докторську дисертацію «Розвиток культури в Казахстані на сучасному етапі».

У 1968 — 21 січня 1988 року — завідувач кафедри історії КПРС і наукового комунізму Алма-Атинського державного педагогічного інституту іноземних мов.

Опублікував понад 200 наукових праць та статей, у тому числі шість монографій («Культурне будівництво в Казахстані» (1964), «Культура Казахстану на новому етапі» (1968), «Розквіт культури казахського народу» (1977)).

Помер 21 січня 1988 року в Алма-Аті (Алмати). Похований на Кенсайському цвинтарі.