Кантор В'ячеслав Володимирович
Кантор В'ячеслав Володимирович (нар. 8 вересня 1953) — політик, публіцист, радник Президента України з 16 травня 2005 р. по 17 січня 2006 р., активний меценат юдейських громад України. БіографіяНародився у вересні 1953 року в Москві. У 1976 році закінчив Московський авіаційний інститут імені С. Орджонікідзе за фахом «інженер-системотехнік». Після закінчення інституту займався науковою працею в МАІ ім. С. Орджонікідзе, науково-виробничому об'єднанні «Спектр». З 1989 до 1993 року Кантор обіймав посаду генерального директора російсько-американського підприємства «Інтелмас» (інтелектуальні матеріали і системи). У 1993 році очолив Новгородське АТ «Акрон». Через рік до складу компанії було включено АТ «Дорогобуж» (Смоленська область). Обидва підприємства, основним продуктом яких є мінеральні добрива, зуміли успішно ввійти в ринок і твердо стати на ноги. Громадсько-політична діяльністьЗа опублікованою інформацією, Кантор не тільки брав участь у 2004 р. у переговорному процесі, але й сам зробив великий внесок в організацію Помаранчевої революції. Кантор 16 травня 2005 р. отримав посаду радника Президента України на громадських засадах і очолив Інвестиційну раду при Міністерстві транспорту і зв'язку. Компанія «Акрон» уже відкрила українське представництво, яке, за даними митниці, операцій з переміщення вантажів не робило, зате уже встигло провести низку фінансових операцій, будучи, цілком ймовірно, центром управління фінансовими потоками Кантора в Україні. Крім того, за інформацією, опублікованою у ЗМІ, в управління структурам Кантора у 2005 р. передано Іллічівський порт. 17 березня 2005 року Кантор за результатами зустрічі з В. Ющенком зробив наступну заяву журналістам:
17 січня 2006 р. Кантор був усунутий з посади радника. На кошти Кантора 27 вересня 2006 року було проведено Другий «Всесвітній форум пам'яті Голокосту» в Києві в пам'ять про 65-у річницю трагедії Бабиного Яру. У роботі цього форуму взяли участь понад 60 офіційних делегацій. У 2014—2015 рр. в окремих ЗМІ України було поширено інформацію про те, що Кантор нібито оголосив про фінансування добровольчого батальйону «Матилан» та виступив з осудом президента РФ. На вимогу представників Кантора, було оприлюднено офіційне спростування даних повідомлень[2] Санкції6 квітня 2022 року, після вторгнення Росії в Україну, Велика Британія ввела персональні санкції проти Кантора, як проти найбільшого власника акцій компанії «Акрон», яка має стратегічну важливість для російської влади.[3][4] У червні 2022 року Кантор передав 45,1 % акцій «Акрона» у довірче управління трьом топ-менеджерам: голові ради директорів Олександру Попову (14,6 %), віце-президенту Дмитру Хабрату (16 %) та керівнику юруправління Павлу Вавілову — (14,5 %). Під контролем бізнесмена залишилося лише 40,9 %. Офіційних постів в «Акроні» Кантор не займає, але опитані «Комерсантом» експерти вважають, що він, як і раніше, керує компанією.[5] 8 квітня 2022 року Європейський Союз запровадив санкції проти Кантора та його бізнесу.[6] У квітні 2022 ж італійська влада вирішила конфіскувати у бізнесмена 11 вілл. Процедура зайняла цілих чотири місяці — через складну схему володіння — і завершилася тільки до вересня. Усі вілли розташовані на Смарагдовому березі (Costa Smeralda) на півночі Сардинії. Одна з них раніше належала матері колишнього прем'єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі, інша — його молодшому братові Паоло.[7] З 13 квітня 2022 року знаходиться під санкціями Швейцарії.[8] 19 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку України.[9] Особисте життяВ'ячеслав Кантор одружений з Анною Кантор[10], має чотирьох синів і доньку — Катерину[11]. Він має громадянство Ізраїлю та Великої Британії, живе в Лондоні. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
