Кантор (музика)Ка́нтор (лат. cantor — «співак», «співець», «музикант», «читець», «декламатор») — позначення таких професій:
Старовинна музикаЗ початку середньовіччя у католицькій церкві під час богослужіннь використовувався григоріанський спів, що передбачав лише чоловічі голоси, а жіночий спів публічне не допускався. Тому в церковних хорах, при виконанні пісноспівів під час літургії, для партій написаних у жіночих регістрах використовувались дитячі голоси: хлопчиків у препубертатному віці, які ще не набули тембру чоловічого голосу — дисканти. З таких хорів, як правило, й виходили кантори. Вони виконували сольні партії у хорі, або окремі твори без акомпанементу, а коли на богослужінні вводились музичні інструменти, — у супроводі лютні або іншого струнного інструмента. Багато музикантів тієї доби розпочинали свою професійну діяльність з посади кантора. Деякі відомі композитори були канторами головних храмів Рима та інших великих центрів церковного життя. Канторами були:
Лютеранська церкваДо обов'язків канторів лютеранської церкви часто відносилось повне музичне забезпечення життя парафії. Кантор писав музику до богослужінь, регентував, супроводжував богослужіння грою на органі та викладав музику у парафіяльній школі. Нерідко оплата його праці була незначною, а зайнятість повною. Канторами були: Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia