Канюк Юрій Михайлович

Юрій Канюк
Ім'я при народженні	Канюк Юрій Михайлович
Народився	5 травня 1994(1994-05-05) Межиріччя, Сокальський район, Львівська область, Україна
Помер	21 жовтня 2024(2024-10-21) (30 років) Торецьк, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Поховання	Межиріччя
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник, теолог, викладач історії, солдат ЗСУ
Alma mater	Люблінський католицький університет
Мова творів	українська
Роки активності	2018—2024
Батько	Михайло Канюк
Мати	Надія Канюк
У шлюбі з	Христина Канюк (шлюб узято 2019 року)

Юрій Михайлович Канюк (5 травня 1994, Межиріччя нині Шептицького району — 21 жовтня 2024, Торецьк) — український письменник, теолог, історик, учасник Російсько-української війни.

Юрій Канюк народився в сім'ї Михайла (*1971) та Надії (*1972) Канюків у селі Межиріччя тодішнього Сокальського району. У 2001—2009 роках навчався в Межирічанській середній загальноосвітній школі, а далі — в Сілецькій загальноосвітній школи I—III ступенів імені Івана Климіва-Легенди, яку закінчив у 2011-му. Цього ж року став послушником Крехівський монастир святого Миколая Отців Василіян. Згодом вступив до Василіянського інституту філософсько-богословських студій імені Йосифа Велямина Рутського в Брюховичах, будучи братом Чину Святого Василія Великого. Навчався також у Теологічному інституті імені святого Йосифа Більчевського в Брюховичах — філіалі теологічного факультету Люблінського католицького університету імені Івана Павла II. У цьому університеті здобув ступінь магістра богослов'я. Ще під час навчання був репетитором з історії України^[1].

Юрій Канюк жив у Львові. Обіймав посаду директора Львівської катехитичної школи святого Йосафата при церкві святого Андрія. Викладав історію, у вільний час писав художні твори. 2018 року вийшов його «Лист зоряної порожнечі» — книжка думок і почуттів, поезія в прозі. Про цей твір сам автор сказав на презентації 1 листопада 2018 року у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука:

Переді мною постала екзистенційна таємниця. Вся неповторність буття і глибина відкрилась у тому, що я вчусь просто бути. Ти відшукаєш слід сенсу життя. Ти нарешті прочитаєш свій лист зоряної порожнечі[2]...

З літа 2024 року Юрій Канюк — учасник Російсько-української війни. Служив оператором взводу протитанкових ракетних комплексів у військовій частині А7028 (100-та окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ). Загинув 21 жовтня, під час бойових дій біля Торецька. 31 жовтня відбувся чин похорону спершу в Гарнізонному храмі святих Петра і Павла у Львові, а тоді — в церкві святого Василія Великого, що в Межиріччі. Юрія Канюка поховали того самого дня в рідному селі^[3].