Капустинський Анатолій Федорович
Анатолій Федорович Капустинський (1906—1960) — радянський учений-хімік і фізикохімік[1], доктор хімічних наук (1937), професор (1934), член-кореспондент Академії наук СРСР (1939)[2]. Один з основоположників термохімії ізотопів. БіографіяНародився 16 грудня (29 грудня за новим стилем) 1906 року в Житомирі, в родині бухгалтера і домогосподарки. Спочатку навчався в 1-й Житомирській гімназії, а з 1915 року — в 1-й Варшавській гімназії[3]. У 1921—1922 роках працював на фабриці фарб ВХУТЕМАСу. У 1922 році закінчив середню школу. У 1923 році вступив на хімічне відділення фізико-математичного факультету Московського університету (МДУ), яке закінчив в 1929 році (спеціалізація — хімія високих температур)[4]. Виконав дипломну роботу на тему: «Вивчення термічної дисоціації сірчистого кадмію».[5]
У 1935 році направлений Наркоматом важкої промисловості у відрядження для ознайомлення з науково-дослідницькою роботою в країнах Західної Європи та США. Працював у Каліфорнійському університеті в лабораторії відомого дослідника в галузі термодинаміки професора Г. Н. Льюїса над з'ясуванням термодинамічних властивостей дейтерію.[8] У 1937 році затверджений у науковому ступені доктора хімічних наук. У 1941—1943 роках у евакуації працював у Казанському університеті, де очолював кафедру й лабораторію фізичної хімії Інституту загальної та неорганічної хімії Академії наук СРСР, а також читав студентам хімічного факультету курс фізичної хімії, спецкурс хімічної термодинаміки та факультативні курси з історії хімії та бібліографії.[9] Із 1943 року і до кінця свого життя працював в Інституті загальної та неорганічної хімії Академії наук СРСР. Одночасно в 1943—1960 роках — завідувач кафедри загальної та неорганічної хімії, професор МХТІ ім. Д. І. Менделєєва[10], у 1945—1949 роках — професор МДУ, де читав спеціальні курси «Теоретичні основи сучасної неорганічної хімії» і «Хімія ізотопів». Автор робіт з історії неорганічної та фізичної хімії в Росії, а також біографій учених-хіміків: Д. І. Менделєєва, І. О. Каблукова, О. Є. Ферсмана, Г. Н. Льюїса, Ж. Л. Пруста, А. Авогадро. Жив у Москві на Смоленському бульварі, 4; Яузькій вулиці; вулиці Великій Ординці, 29; Ленінському проспекті, 13. Помер 26 серпня 1960 року в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі. Разом із ним похована його дружина — Капустинська Наталія Петрівна (1904—1991).[11] Суспільно-наукова діяльністьВходив до складу Головної редакції другого видання Великої радянської енциклопедії. Член редакційної колегії журналу «ИЗВЕСТИЯ АКАДЕМИИ НАУК. ОТДЕЛЕНИЕ ХИМИЧЕСКИХ НАУК».[12] У 1957 році обраний головою Національного об'єднання радянських істориків хімії. Наукові праці
Нагороди
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia