Карабаська п'ятірка Карабаська п'ятірка (Хамсей-і Карабаг)[1] — п'ять вірменських мелікств (князівств) на території Карабаху та почасти Сюніку[2]. Хачен, Гюлістан, Джраберд, Варанда, Дізак, Цар та Гардам були автономними князівствами, що існували до їхньої анексії Російською імперією на початку XIX століття та мали свої витоки з князівства Хачен, колишньої вірменської феодальної держави, що займала цю область з X століття. ІсторіяПоходженняРозчленування Хаченського князівства виникло при спільному використанні його території між чотирма синами Хасана Великого (пом. 1201) за його зречення у 1182 р.[3] Невеликі вірменські князівства від доброї волі з монголами, перш ніж позбавлені своєї землі, а потім відновлена династія Кара-Коюнлу під Джаханшахом після 1441, до їх інтеграції в царство Сефевідів в 1502 році[3]. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
