Караваєв Володимир Опанасович (хірург)
Володи́мир Опана́сович Карава́єв (рос. Владимир Афанасьевич Караваев; 8 [20] липня 1811, Вятка — 3 [15] березня 1892, Київ) — український хірург і офтальмолог, доктор медицини, заслужений ординарний професор; дійсний таємний радник[1]. ЖиттєписНародився 8 [20] липня 1811 року в місті Вятці (нині Кіров, Росія) в багатодітній сім'ї заможнього купця. Після закінчення гімназії у 1827 році поступив на медичний факультет Казанського університету, який закінчив 1831 року із срібною медаллю та дипломом лікаря 1-го розряду[1]. Для вдосконалення в медицині перебрався до Санкт-Петербурга, де протягом 1832—1833 років працював у військово-сухопутному госпіталі, а у 1833—1834 роках — позаштатним асистентом у Маріїнській лікарні для бідних[ru][2], де консультантами з хірургії були професори Ілля Буяльський та Християн Саломон. Їхня майстерність у виконанні хірургічних операцій викликала у молодого лікаря бажання присвятити себе хірургії. У липні 1834 року поїхав до Німеччини, де займався у Берлінському та Геттінгенському університетах[2]. У Берліні, в клініці Грефе, вперше зустрів хірурга Миколу Пирогова. 1836 року, коли останнього було обрано на кафедру хірургії Дерптського університету, той запропонував Володимиру Караваєву місце в своїй клініці. Працюючи хірургом на новому місці брав участь в експериментальних дослідженнях і склав іспити на ступінь доктора медицини. Навесні 1838 року захистив дисертацію «Травматичне запалення вен». В подальшому, прагнучи самостійної роботи, після неодноразових прохань, 11 березня 1839 року був призначений ординатором Кронштадського госпіталю, де за рік виконав 113 операцій, розробив експериментальну методику пункції перикарда і перший в Росії виконав її, успішно лікував випітний перикардит[1].  4 грудня 1840 року[3], за рекомендацією медичного комітету і за поданням професора Імператорської медико-хірургічної академії[ru] Івана Спаського, був призначений на посаду завідувача кафедри хірургії медичного факультету Київського університету Святого Володимира, ще до його утворення. 1841 року, після ознайомлення з організацією навчального процесу в Імператорській медико-хірургічній академії та Московському університеті, став одним із організаторів медичного факультету університету Святого Володимира і з 2 квітня 1843 року до 1847 року був його деканом[1]. Створив факультетську хірургічну клініку на 20 ліжок (відкрита 1 листопада 1844 року на першому поверсі університету) і до травня 1882 року очолював її. За період його керівництва клініка прийняла 76 тисяч амбулаторних і 5 434 стаціонарних хворих[3]. 1844 року заснував першу в Російській імперії та в Україні клініку очних хвороб, у якій до 1863 року прийнято 16 тисяч хворих на очі[3]. Викладав оперативну і теоретичну хірургію, офтальмологію, енциклопедію та методологію медицини. Займався пластичною хірургією, оперативним лікуванням очних хвороб. 18 лютого 1847 року першим в Україні (другим в Російській імперії після Миколи Пирогова) зробив операцію під ефірним наркозом. 1870 року став одним із ініціаторів створення при університеті кафедри очних хвороб[3]. Серед учнів: В. А. Мілліот, Василь Курдюмов, В. С. Козловський, Овксентій Богаєвський[1], Микола Волкович, Феофіл Яновський. Протягом 1850—1876 років мешкав у Києві в будинку на вулиці Шулявській, № 15[4]. Помер від грипу[5] у Києві 3 [15] березня 1892 року. З великими почестями похований на Байковому кладовищі (центральна алея, ділянка № 1 50°25′03″ пн. ш. 30°30′38″ сх. д. / 50.41738° пн. ш. 30.510452° сх. д.). Заупокійну літургію та поховання здійснив протоєрей кафедрального собору Святого Володимира Петро Лебединцев[6]. На могилі встановлений пам'ятник — скульптура сумної жінки та хрест із мармуру на прямокутному гранітному п'єдесталі[7]. Сім'яМав дітей: Ольгу (народилася 16 лютого 1856 року в Києві)[8], Сергія (народився 13 вересня 1859 року в Києві)[9], Дмитра (народився 10 вересня 1863 року в Києві)[10]. Наукові праціВидав у Києві низку своїх праць:
Відзнаки
Вшанування
Примітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
