Карацуба Ірина Володимирівна

Карацуба Ірина Володимирівна
Народилася	1960  Москва, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	історикиня, політична активістка, викладачка університету
Науковий ступінь	кандидат історичних наук
Знання мов	російська

Ірина Володимирівна Карацуба (нар. 1960) — російський історик, публіцист, політична активістка, викладач у багатьох університетах Росії, США, Великої Британії та Франції. Має ступінь кандидата історичних наук, наукові інтереси стосуються сприйняття Росії у світі, російсько-британські культурні зв'язки, історія церкви. Виступає одним з активістів меморіального проекту Остання адреса.

Народилася у 1960 році у Москві. Батько, Володимир Іванович Карацуба, був нащадком кубанських козаків, мав звання полковника КДБ. Мати, Лідія Гавриліва Карацуба, походила з роду підмосковних селян, була театральним юристом.

У 1977—1982 роки навчалася на історичному факультеті МДУ. У 1982—1985 продовжила навчання в аспірантурі на тому ж факультеті під керівництвом доцента Б. І. Краснобаєвої. У 1985 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Росія останньої третини XVIII — початку XIX ст. у сприйнятті англійських сучасників».

Після захисту кандитатської дисертації читала лекції у багатьох ВНЗ. У 1986—1988 роках працювала у Вищій комсомольській школі при ЦК ВЛКСМ. У 1988—1994 роках працювала у Московському державному історико-архівному інституті (з 1991 у складі РДГУ). У 1992—1993 навчальному році працювала у Відділі історії Університету Айови (США) у якості асистуючого професора (Visiting Assistant Professor) у рамках програми обміну з РДГУ. У 1994—2011 працювала в МДУ на факультеті іноземних мов: спочатку старшим викладачем, з 1997 року — доцентом кафедри міжкультурної комунікації, з 2002 року — регіональних досліджень (регіонознавства). З 2012 року викладає у Свято-Філаретовському православно-християнському інституті.

Зовнішні відеофайли
	От зеленых до крещеных человечков - один Томос. На каналі OmTV

Має однозначну позицію щодо незалежності УПЦ. Зокрема, в дискусіях за підсумками рішення Вселенського собору, прийнятих 11.10.2018. Так само однозначно говорить про те, що РПЦ благословляла мирян на війну в Україні.

Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2018)

• 2000 — «Послания из России Дж. Тербервиля (1568—1569): попытка историографической реабилитации».
• 2005 — «Выбирая свою историю. Развилки на пути России: от Рюриковичей до олигархов» (написано у співавсторстві з Н. Соколовим та І. Курукіним)

• Радіо Ехо Москви^[1]
• Арзамас^[2]
• Інтерв'ю з Іриною Карацуба опубліковане на сайті Центру університетських досліджень при Інституті гуманітарних історико-теоретичних досліджень ім. А. В. Полєтаєва^[3].