Карбонатні гірські породи
Карбонатні породи — гірські породи (г.п.), складені в основному карбонатами природними утвореннями. До цієї групи можуть бути віднесені всі гірські породи, що складаються з кальциту, арагоніту, доломіту, магнезиту, сидериту, анкериту, родохрозиту, вітериту і інш. Основні складові мінерали і їх походженняОсновні мінерали, що складають карбонатні гірські породи: кальцит, доломіт, магнезит. У карбонатних гірських породах майже завжди присутні глиниста і органічна речовина, кварц, часто глауконіт, пірит, фосфорит і т. д. Основна маса карбонатних порід утворилася осадовим шляхом в морських і озерних басейнах. КласифікаціяВиділяється 3 головні генетичні типи карбонатних порід:
Карбонатні породи складають близько 20 мас. % від усіх осадових утворень; вони відомі у відкладах різного віку, потужність пластів може досягати декількох сотень м. Карбонатні породи дуже різноманітні за речовинним складом, структурою і походженням, внаслідок чого серед них виділяють багато типів і різновидів. Основну масу карбонатних порід поділяють в залежності від вмісту в них кальциту і доломіту і від співвідношення карбонатної і теригенної складових на такі різновиди:
За вмістом СаСО3 і глини виділяють:
Різко відрізняється за структурою найчистіший різновид карбонатних порід — крейда, що складається в осн. з тонких часток розміром 1-3 мкм (залишки морських водоростей кокколітофорид). Карбонатні породи в залежності від межі міцності на стиск поділяються на:
ЗастосуванняКарбонатні породи належать до найбільш універсальних видів мінеральної сировини і застосовуються у багатьох галузях господарства. Найбільші споживачі карбонатних порід — промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, вапна, щебеню, штучного і облицювального каменю), чорна металургія (флюсові вапняки, вогнетриви) і сільське господарство (вапнування кислих ґрунтів і добавка до корму худоби та птахів). Карбонатні породи використовується в кольоровій металургії, хімічній, цукровій, целюлозно-паперовій, електротехнічній, парфюмерній і інших галузях. Див. такожЛітература
|
Portal di Ensiklopedia Dunia