Каржаубаєв Габдулла Шалкарович
Габдулла Шалкарович Каржаубаєв (7 листопада 1904, аул № 15 Акмолінської області, тепер Атбасарського району Акмолинської області, Казахстан — 15 травня 1985, тепер Казахстан) — радянський державний діяч, секретар ЦК КП(б) Казахстану, 1-й секретар Східно-Казахстанського обласного комітету КП Казахстану. Депутат Верховної ради Казахської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 3—4-го скликань. БіографіяУ 1924—1925 роках — діловод, помічник прокурора міста Атбасар Акмолінської губернії. До травня 1925 року — начальник Атбасарського волосного відділення робітничо-селянської міліції. У травні 1925 — грудні 1927 року — народний суддя 16-ї дільниці АСО міста Карсакпай. У грудні 1927 — травні 1929 року — вчитель заводської школи міста Карсакпай. У травні 1929 — вересні 1930 року — народний суддя 16-ї дільниці АСО міста Карсакпай. З вересня по грудень 1930 року — голова правління Азатської районної Спілки колективних господарств Казакської АРСР. З грудня 1930 по серпень 1931 року — секретар виконавчого комітету Сталінської районної Ради Казакської АРСР. У серпні — вересні 1931 року — помічник маркшейдера тресту «Карагандавугілля». У вересні 1931 — травні 1932 року — слухач Семипалатинських курсів маркшейдерів. У травні 1932 — листопаді 1934 року — помічник маркшейдера тресту «Карагандавугілля». У листопаді 1934 — серпні 1935 року — слухач Свердловського геолого-гідрогеодезичного технікуму. У серпні 1935 — січні 1936 року — маркшейдер шахти № 33-34 міста Караганди. У січні — квітні 1936 року — слухач Свердловського геолого-гідрогеодезичного технікуму. У квітні 1936 — лютому 1940 року — головний маркшейдер, помічник головного інженера шахти № 33-34 міста Караганди. Член ВКП(б) з 1937 року. У лютому — травні 1940 року — інструктор Карагандинського обласного комітету КП(б) Казахстану. У травні 1940 — листопаді 1941 року — інструктор відділу вугільної промисловості ЦК КП(б) Казахстану. У листопаді 1941 — лютому 1943 року — завідувач відділу вугільної промисловості ЦК КП(б) Казахстану. 15 лютого — серпень 1943 року — секретар ЦК КП(б) Казахстану з вугільної промисловості. У серпні 1943 — липні 1945 року — заступник секретаря ЦК КП(б) Казахстану з вугільної промисловості. У липні 1945 — лютому 1947 року — заступник секретаря ЦК КП(б) Казахстану з паливно-енергетичної промисловості та завідувач відділу паливно-енергетичної промисловості ЦК КП(б) Казахстану. 18 березня 1947 — 25 лютого 1949 року — 3-й секретар ЦК КП(б) Казахстану. У березні 1949 — вересні 1952 року — секретар ЦК КП(б) Казахстану. Одночасно, 28 березня 1951 — 28 березня 1955 року — голова Верховної ради Казахської РСР. У вересні 1952 — 15 листопада 1955 року — 1-й секретар Східно-Казахстанського обласного комітету КП Казахстану. У 1955—1957 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС. У березні 1957 — квітні 1959 року — голова виконавчого комітету Алма-Атинської обласної ради депутатів трудящих. У квітні 1959 — 1962 року — секретар Президії Верховної ради Казахської РСР. Одночасно, з 1959 по 1976 рік — голова правління Казахського відділення Товариства радянсько-монгольської дружби. У 1962—1963 роках — начальник Головного управління переселення та організованого набору робочої сили при Раді міністрів Казахської РСР. У 1963—1968 роках — генеральний секретар Міністерства закордонних справ Казахської РСР. З 1968 року — персональний пенсіонер. Помер 15 травня 1985 року. Нагороди
ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia