Карловарський край
Географія Вид з вежі Красенский Хілл, округ Соколов Край розташований в історичній області Богемія, на крайньому заході Чехії. На північному сході межує із Устецьким, на південному сході — із Пльзенським краєм, (краї Чехії); на південному заході межує із землею Баварія, на північному заході — із землею Саксонія (Німеччина).[2] Рельєф північно-західної частини краю переважно гористий. Тут, на кордоні із Німеччиною розкинулися Рудні гори з найвищою вершиною, горою Клиновець (1244 м), який лежить на кордоні з Устецьким краєм. В горах наявні родовища руд вольфраму, олова, бісмуту, цинку, урану; присутні термальні води і мінеральні джерела. Найнижча точка (320 м) розташована в окрузі Карлові Вари. 43% земель краю покрито лісами. Ґрунти та кліматичні умови мало сприятливі для ведення сільського господарства, тому на долю сільськогосподарських угідь припадає лише 17% території, що менше середнього показника по країні. Клімат Карловарського краю характеризується помірно теплими зонами більшості території й холодними зонами на гребенях Рудних гір. Територією, із заходу на схід, тече найбільша річка краю Огрже — ліва притока Ельби — належить до басейну Північного моря. НаселенняУ краї проживає 310 245 мешканців за станом на 26 березня 2011 року (близько 3% населення Чехії). Середня щільність населення краю нижче середньої по країні (Чехія — 130 осіб на км²) і становить — 93,62 особи на км². Найвища щільність у місті Соколов (1056), найнижча — в окрузі Карлові Вари (81). За цими показниками край займає 14-е, останнє місце за кількістю населення і 11-те — за щільністю населення серед всіх 13-ти країв республіки та столиці.
Адміністративний поділ Вид із вежі Діана в Рудних горах. Край один із найменших у республіці. Його площа становить 3 314 км², що становить 4,25% від усієї території Чехії, і займає 12-те місце серед країв країни, йому поступаються тільки Ліберецький край і столиця Прага. Карловарський край ділиться на 3-и округи в яких, у свою чергу, налічується 166 населених пунктів у тому числі: 34 міста, 1 містечко та 131 село, 7 муніципальних утворень з розширеними повноваженнями.
Найбільші міста Місто Карлові Вари У Карловарському краї нараховується 34 міста і 1 містечко. Найбільші із них приведені в таблиці. Дані по чисельності населення міст вказані станом на 26 березня 2011) року.[1]
Економіка і транспорт Залізничний вокзал у Карлових Варах В округах Карлові Вари і Хеб розвинений туризм, що пов'язується з наявністю в даній місцевості відомих курортів Карлові Вари, Маріанські Лазні, Франтішкові Лазні. В окрузі Соколов розвинуті такі промислові галузі як — енергетика, видобуток вугілля, хімічна промисловість, машинобудування. Також в краї є підприємства скляної промисловості, текстильне виробництво, виробництво порцеляни, підприємства з виготовлення музичних інструментів. У Карловарському краї знаходяться три аеропорти: у Карлових Варах, Хебі і Маріанських Лазнях. У Карлових Варах аеропорт має міжнародний статус і здійснює регулярні рейси до Москви, Санкт-Петербурга, Тель-Авіва, Туреччини. В регіоні досить розвинена мережа залізничного транспорту. Основу залізничної мережі регіону представляє лінія з подвійною колією Хомутов — Хеб. Цей маршрут розбитий на окремі регіональні маршрути. Залізничні лінії Ширндінг — Хеб — Маріанські Лазні — Пльзень є частиною III єропейського залізничного коридору У той же час, автотранспортна інфраструктура краю не повною мірою відповідає кількості автомобільного транспорту і тенденції збільшення інтенсивності дорожнього руху. В краї досить поширене вирощування картоплі, ріпаку та зернових культур — пшениці і ячменю, в меншій мірі, льону і кукурудзи. Тваринництво представлене розведенням молочної худоби, птиці та свиней. Із ґрунтів переважають коричневі ґрунти рівнин і невеликих пагорбів, і бурі лісові ґрунти в гірському регіоні краю. Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карловарський край
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
