Карл Вельцин

Карл Вельцин
Народився	8 лютого 1813(1813-02-08)[1]  Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
Помер	14 листопада 1870(1870-11-14)[1] (57 років)  Карлсруе, Німеччина
Поховання	Головне кладовище Карлсруе
Країна	Німецька імперія  Російська імперія
Діяльність	хімік, викладач університету
Заклад	Університет Карлсруе
Карл Вельцин у Вікісховищі

Карл Ве́льцин (нім. Karl Weltzien; 8 лютого 1813, Санкт-Петербург — 14 листопада 1870, Карлсруе) — німецький хімік.

Був професором хімії в Вищій технологічній школі в Карлсруе з 1848 по 1869 рік. Починаючи приблизно з 1840 року, побудував нові лабораторії для досліджень і викладання хімії в Карлсруе. Завдяки Вельцину, дослідження в царині хімії в Карлсруе швидко здобули міжнародну популярність і місто протягом десяти років був центром хімічних досліджень в Німеччині. Вельцин відомий сьогодні як один з трьох організаторів Першого Міжнародного конгресу хіміків у Карлсруе 1860 роки (два інших організатори конгресу — Шарль Адольф Вюрц і Фрідріх Авґуст Кекуле)^[3]. Рішення З'їзду, на який були запрошені 140 відомих вчених-хіміків з усього світу, стали однією з передумов відкриття Періодичного закону^[4]. Карл Вельцин виступив як місцевий організатор, відкрив зустріч короткою вітальною промовою^[5] і головував на першому засіданні. Після завершення навчання в Гайдельберзі був членом Гайдельбергського братства Асоціації Кесенерських монастирів^[6]. Наступником Карла Вельцина як професора хімії став Юліус Лотар Меєр.

• Націоналізація науки: Адольф Вюрц і бій за французьку хімію. (Rocke, Alan J. (2001). Nationalizing Science: Adolphe Wurtz and the Battle for French Chemistry. MIT Press. pp. 228. ISBN 0262182041 . (англ.)
• Карл Оппенгеймер: Карл Вельцін у Загальної німецької біографії (Carl Oppenheimer: Weltzin, Karl. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 41, Duncker & Humblot, Leipzig 1896 року, S. 698. (нім.)